Овва як бува! Абетка з історії України
Історичний
контекст

Історію України можна поділити на десять історичних періодів:

  • первісність;
  • античність;
  • темні віки;
  • Русь;
  • пізнє Середньовіччя (часи Великого князівства Литовського);
  • козацькі часи;
  • довге ХІХ століття;
  • довга війна 1914–1945 років (31 рік воєн, що охоплює Першу і Другу світову війну, Голодомор, репресії тощо);
  • «падіння» (1945–1991 роки);
  • незалежна Україна (1991 рік — сьогодні).
За часів Русі, козацтва й довгої війни 1914–1945 років в Україні були сформовані власні держави. У ІХ–ХІІІ столітті виникла Русь, яку іноді називають за йменням столиці Київською Руссю. Із середини ХVII до останньої чверті XVIII століття існувала козацька держава Гетьманщина. У ХХ столітті Україна здобувала незалежність у період 1918–1919 років — так утворилася УНР та Українська Держава гетьмана Скоропадського. Із виникненням Радянського Союзу Україна стала квазідержавою у його складі. Під час Другої світової війни ОУН-УПА боролися за відновлення державності. У 1991 році із розпадом СРСР Україна здобула незалежність.
Досліджувати історію можна і за допомогою архівів і музеїв. В архіві зберігаються документи й письмові пам'ятки, а в музеї — матеріальні свідчення минулих епох, тобто безпосередньо історичні речі. Історію пишуть люди, які досліджують архівні свідчення, музейні колекції та інші матеріали. Таких людей називають істориками.
Конституція
Пилипа Орлика
Особливість книги:
Кожну літеру абетки наші художники перемалювали з певного історичного документу, артефакту, або зі знакових робіт відомих художників. Наприклад, літера "А" взята з рукопису Левка Лук'яненка, коли він писав Акт проголошення незалежності України у 1991 році. Літеру "М" запозичили з рукопису Конституції Пилипа Орлика 1710 року - першої конституції в історії. А літеру "Ш" перемальовано з особистого підпису Тараса Григоровича Шевченка. На останньому розвороті подано список усіх джерел, які подарували свої літери "Абетці з історії України".
Психологічний супровід
Читання як навичка повноцінно формується в дітей у молодшому шкільному віці. На це є низка психофізіологічних причин. З розвитком мозкових структур у дітей з'являються нові можливості й навички, необхідні для процесу читання. Тому якщо батьки намагаються привчити дитину виразно і швидко читати в дуже ранньому віці, інколи це може додавати їй дискомфорту.
Насправді під час читання активізується одразу кілька мозкових зон,
і ми паралельно виконуємо різні процеси:
1
Дивимося на букви — вмикаємо зорове сприйняття тексту.
2
Розшифровуємо написане — зчитуємо звуки, розуміємо значення окремого слова, відчуваємо інтонацію, яку передають розділові знаки та шрифти, логічно пов'язуємо слова в речення. Для цього ми маємо знати алфавіт, вміти читати склади і розуміти написану мову.
3
Артикулюємо, вимовляємо звуки та слова (якщо читаємо вголос).
4
Вмикаємо увагу, уяву, пам'ять, сприйняття, мислення — когнітивні функції, які впливають на швидкість і якість розуміння прочитаного.
Розвиток кожної навички — це тривалий поступовий процес. Це можна порівняти з водінням автомобіля з механічною коробкою передач: щоб машина поїхала, треба перемкнути важіль, подивитись у дзеркала, натиснути на педаль і повернути кермо. Мозок дитини активно розвивається, тому зародки навичок, необхідних для читання, з'являються природним шляхом. Проте цілеспрямовані активності удосконалюють ці процеси. Коли ми говоримо, співаємо, читаємо вголос разом (особливо, коли дитина має змогу стежити за текстом чи картинками в книзі), вчимо віршики, пояснюємо значення незнайомих слів — то готуємо дитину до освоєння навички читання.
Пропонуємо розглянути ці навички докладніше.
У юних читачів, які тільки починають опановувати нову навичку, рухи очей переривчасті — це особливість роботи мозку. Зупинки (паузи для фіксації та осмислення) дають змогу впізнати букви, склади, а потім слово. Кількість фіксацій залежить від рівня сформованості навички читання: молодший школяр робить від 15 до 20 фіксацій на рядок, а досвідчений дорослий читач — 3–5 фіксацій. У них різне поле читання — відрізок тексту, який може бути усвідомлений за одну фіксацію: від кількох букв у початківців (саме тому спочатку вчать читати по складах) до абзацу чи навіть сторінки.

Під час читання відбувається аналіз і сприйняття мови, які супроводжуються певною мовною активністю. Діти немовби проговорюють текст, коли читають мовчки або наслідують рухи мовного апарату дорослого, який їм читає. Цей процес можна підсилити, читаючи з різною інтонацією та гучністю.

На останньому етапі діти вже не сприймають окремі операції як самостійні завдання і зосереджують увагу на емоційному забарвленні слів, речень, тексту. Поле читання розширюється і діти вже можуть «передбачити» наступне слово. Тепер акцент не на розумінні букв і слів, а на сенсах і враженнях від прочитаного.

За нормою навичка читання повноцінно формується в молодшому шкільному віці, проте розвиток окремих етапів і процесів, які її супроводжують, можна починати з раннього віку. Бажаємо приємних читань!
Запитання для обговорення
1
Що зберігають в архівах?
2
Як одна річка може отримати різні назви?
3
Які ще можуть бути пояснення того, що захисні вали називали змієвими?
4
Чи є в сучасній Україні гетьман?
5
Хорошого господаря називають ґазда, а як могли називати недбалого?
6
Які значення має слово дружина?
7
Чому не можна торкатися руками експонатів у музеях?
8
Які ти знаєш частини світу?
9
Хто такий жовнір?
  • коваль, що роздмухує жар;
  • мельник, що крутить жорна;
  • солдат, що чистить рушницю шомполом;
  • маляр, що малює жовтим.
10
З чого зроблені Золоті Ворота?
11
До якої мови належить слово «киримли»?
12
Чим НЕ займаються історики?

  • обдумують історію;
  • досліджують документи;
  • вигадують історії;
  • читають лекції.
13
Якби зараз картопля зникла, як би це вплинуло на наші звичні страви? Чим би можна було її замінити?
14
Зараз реверанси не дуже поширені, але є інші знаки уваги і вияву доброзичливого ставлення. Які ти знаєш?
15
Чому, на твою думку, криївка так називалась?
16
Як ти думаєш, літописи писали на замовлення чи з власного бажання?
17
Чи є в тебе таке місце, де ти можеш висловити свою думку, і її дослухаються?
18
Як, на твою думку, складалися відносини неандертальців і кроманьйонців, які певний час жили в одному просторі?
19
Чию роботу не надто помічають, коли її роблять, але одразу стає помітно, якщо ні?
20
Чому речі, яких існує обмежена кількість, більше цінуються за ті, що доступні усім?
21
Часом люди узагальнюють ознаки різних людей, явищ і предметів та роблять за цим висновки. Наприклад: «Жодне море не замерзає взимку» чи «Усі річки впадають у море». Які в цьому переваги і ризики?
22
Як мисливці наповнювали сагайдак стрілами?

  • купували в спеціалізованому магазині для мисливців;
  • виготовляли самі собі;
  • замовляли в майстрів;
  • збирали в лісах і полях уживані стріли;
  • передавали в спадок від батька до сина;
  • цупили в інших мисливців;
  • друкували на 3D-принтері.
23
Які асоціації в тебе викликає тризуб?
24
Які ти знаєш назви країн, які в різні часи існували на території нинішньої України?
25
Що з переліку не є застібкою для одягу?

  • ґудзик;
  • зіпер;
  • кульчик;
  • липучка;
  • фібула
  • фабула;
26
Які переваги в розташуванні фортеці на острові?
27
Що спільного і відмінного між царем і президентом?
28
Для чого здебільшого люди використовували сіль, яку привозили чумаки?
29
Чи багато людей у давнину мали власні обладунки?
30
Чи вдало вибране розташування міста Києва? Чому?
31
Чому маленькі річки в містах ховають під землю? Як можна ще облаштовувати річки в містах?
32
Чому, на твою думку, британець Джон Юз приїхав заснувати місто так далеко від своєї батьківщини?
33
Яке прізвисько, окрім «Мудрий», можна було б дати князю Ярославу?
Ігор Цеунов, Діана Житня-Кебас, Валентина Мержиєвська
Більше книжок цієї серії