Здатність писати і читати — один із головних критеріїв цивілізації. Записана інформація значно спрощує нам життя і дає змогу передавати її через покоління. До появи письменності люди могли обмінюватись інформацією лише усно. Тобто тільки власна пам’ять могла зберігати знання про навколишній світ. Через це ускладнювалися технічні винаходи, бо одні дослідники не могли знати про ідеї інших. Поява письменності та здатності читати прискорила технічний прогрес людства.
Точна дата появи письменності та вміння читати дискусійна. Найдавніша спроба схематичного передавання інформації фіксується в табличці з Кіша (датується 3500 роком до Р. Х.) з межиріччя Тигру та Євфрату (сучасний Ірак). За пів тисячоліття після того з’являються давньоєгипетські піктограми. У давніх суспільствах дуже мало людей могли писати та читати — це вважалося дуже складним вмінням і часто передавалось у спадок.
Стрімкий стрибок у популяризації читання відбувся після винайдення друкарського верстата (у ХV столітті). До того створення однієї книги потребувало значних сил та часу, адже книгу переписували вручну. Відтепер з’явилася можливість друкувати цілі тиражі, що збільшило кількість книг, а відповідно і читачів.
На межі ХХ і ХХІ століть відбулася чергова революція у читанні — ґаджетизація. Тепер зовсім необов’язково роздруковувати текст, щоб його прочитати. Це можна робити з екрана комп’ютера, планшета, телефону. Із поширенням інтернету кількість текстів стрімко зростає. Відповідно, через мозок людей нині проходить більше інформації, ніж будь-коли. Навіть з’явилося таке явище, як перенасиченість читанням: люди обмежують себе в читанні, яке колись було елітарною навичкою.
У 2018 році Україна вперше взяла участь у найбільшому компетентнісному дослідженні середньої освіти PISA, де одним із факторів була читацька компетентність — навичка читати осмислено. «Бустрофедон. Коротка історія читання» може наштовхнути на роздуми про якість читання і еволюцію книг.
Як допомогти дітям стати книголюбами?
У перших розділах книги «Бустрофедон. Коротка історія читання» можна знайти опис впливу читання на роботу мозку. Під час читання активується велика кількість мозкових центрів, що впливають на розвиток мовлення, уяви, пам’яті. Коли ми читаємо, то концентруємось і настільки проживаємо сюжет, що вмикаємо навіть рухові центри. А коли переказуємо прочитане, то вмикаємо важливі мисленнєві процеси — аналіз, синтез і узагальнення. Тож із погляду фізіології, інформація, яку ми самостійно прочитали (а потім ще й розказали комусь), засвоюється ефективніше, ніж відео.
Її можна плекати з раннього віку. Ставлення до книг, обговорення прочитаного, спільне читання вголос, декламація віршів — усе це спонукає дитину читати. Людина має особливі дзеркальні нейрони, завдяки яким вона може навчатись, наслідуючи. Діти інколи копіюють жести, звички, вислови батьків. Якщо у вашій родині шанують книги, то шанси полюбити читання у дітей значно зростають.
Сучасні реалії спонукають нас пристосовуватися до швидкого ритму життя, змін та інновацій. Технології і ґаджети можуть викликати певний спротив та тривогу, особливо у старшого покоління. Для них занурення дітей у смартфони має суперечливий і загрозливий вигляд.
Діджиталізацію варто прийняти як даність — адже це явище неодмінно проникне в наше життя. Батьки часто непокояться, бо між читанням і сидінням у соціальних мережах діти вибирають останнє. Однак, книги як джерело знань та інформації точно залишаться на ще кількадесят років.
Пригадаймо, як авторка описувала еволюцію книг: спочатку це були глиняні таблички, потім — сувої, а після них — зшитки та книги в сучасному вигляді. Ми можемо розглядати ґаджети як інструмент для оптимізації процесу читання. Безпечний рідер (електронна книга) чи додаток на смартфоні дають можливість читати у будь-якому місці. Інколи це може пришвидшити процес формування корисної звички читати.
Наші менеджери обов’язково повідомлять Вам, коли дана книга знову надійде в продаж.
Продовжити покупкиУвійти до особистого кабінету
