Єдине та найбільш повне писемне джерело про історію Русі — «Повість минулих літ» Нестора Літописця.
За часів Русі в Києві утвердилася при владі династія Рюриковичів. Сама династія Рюриковичів походила з північних країв. Особа власне Рюрика, засновника династії, оповита легендами. Про нього достовірно відомо лише те, що він був князем новгородським. Саме з Новгорода до Києва прийшли човни з варягами, серед яких був воєвода Олег і княжич Ігор. Олег убив київських князів Аскольда й Діра і заявив про права Ігоря на княжий престол. До своєї смерті Олег був регентом Ігоря. У 912 році князь Ігор став князем київським, затвердивши при владі династію Рюриковичів.
Правління князя Ярослава історики датують 1019–1054 роками. Цей період зазвичай називають розквітом Русі і часом її максимальної консолідації. У «Повісті минулих літ» літописець називає Ярослава Мудрим, а ще звідти ж відоме його прізвисько тесть Європи. Перше ім’я пов’язане з поширенням писемності і книжок за часів князя, а друге — з його дипломатичною діяльністю. Князь організовував шлюби своїх дітей з нащадками європейських монархів. Сам Ярослав був одружений на шведській принцесі Інґіґерді (Ірині), доньці шведського короля Улофа ІІІ Шетконунга. Нині з літопису відомо про одинадцять дітей князя, серед яких чотири доньки.
Найстаршу доньку Єлизавету у 1045 році віддали заміж за норвезького конунга Гарольда Суворого. Із цим одруженням пов’язана романтична історія. Гарольд закохався у Єлизавету ще під час перших відвідин Києва. Батько Єлизавети, Ярослав Мудрий, погодився віддати доньку за Гарольда заміж тільки тоді, коли хлопець прославиться і стане королем. Гарольд виконав умову тестя, і весілля відбулось. У 1066 році Гарольд загинув під час спроби завоювати Англію, а Єлизавета одружилася вдруге.
Агата Київська теж, найімовірніше, була донькою Ярослава Мудрого, але питання її походження науковці досі остаточно не вирішили. Агата була дружиною англійського короля Едварда Вигнанця.
Найвідомішою з дочок є Анна Ярославна, яка вийшла заміж за короля Франції Генріха І, а згодом — Рауля ІV Валуа. Сини Анни стали видатними європейськими діячами — організаторами хрестових походів.
Наймолодшою донькою князя була Анастасія Ярославна, яку в 1046 році видали заміж за угорського короля Андраша І (Андрія).
Загалом практика династичних шлюбів поєднувала Русь із європейськими державами, ставлячи їх на один щабель. Перед своєю смертю (у 1054 році) Ярослав Мудрий, пам’ятаючи про переможну братовбивчу боротьбу за престол, заповідав поділити Русь між своїми синами. Таким чином у середині ХІ століття Русь вступила в період роздробленості. Подальші спроби об’єднання успіху не принесли (зокрема, спроба Володимира Мономаха на Любецькому з’їзді князів).
Невеличка книга про чотирьох князівен розкриває атмосферу давнього княжого Києва через емоції та інтереси юних дівчат, які будуть зрозумілі і сучасним юним читачам. Діти князів і городян, тодішні і сучасні — усі люблять загадки, ігри, казки, дізнаватися щось нове, знайомитись із новими друзями, гуляти. Звісно, кожній дитині може подобатися щось своє. Завдання цієї книжки — не лише розповісти історію давніх князівен, але й допомогти юним читачам пізнати себе. Деякі рекомендації чи роздуми будуть актуальні радше батькам, бо стосуються цінностей і світогляду, які батьки можуть доносити дітям. Гармонійне світосприйняття дорослими дасть змогу ростити покоління українців із конструктивним ставленням до світу.
Які ігри та бесіди може відкрити книга «Чотири князівни»?
У першій розповіді про князівну Агату діти розмовляють про свої здібності. Агата вміє читати й писати, а Северин гарно знає пташину мову та вміє імітувати звуки різних пташок.
Можна разом простежити, чим захоплюється дитина, дослідити, які вміння у неї є, а яким вона може навчитися. Не вміти чогось — не соромно, адже ми не можемо вміти все. Зате своїми вміннями можна ділитися, як, наприклад, Агата ділилася знаннями з письма, а Северин — секретом свисту із дівчинкою.
Із вашим читачем/кою можна завести спеціальну скриньку або коробочку, в яку «складати» те, до чого в дитини є хист. Якщо любить малювати — покладіть малюночок як нагадування про цю здібність. Якщо їй/йому подобається співати — виберіть предмет-символ, що означатиме хист до співів.
Можна замість «скриньки хисту» знайти вдома спеціальне місце для зберігання різних досягнень і творінь. Накопичений багаж здібностей допоможе підтримувати самооцінку й відчуття своєї унікальності. Адже з часом дитина, порівнюючи себе з іншими, може відчути свою меншовартість і сумніви у собі. Такі напрацювання створять додаткову опору та відчуття самоцінності дитини.
Герой першої розповіді паломник Антоній показав, що народні повір’я — це спосіб пророцтва. Тобто прикмети, засновані на спостереженнях за природою, поведінкою тварин і людей. Можливо, деякі закономірності сьогодні не актуальні або можуть здатися невиправданими. Але чимало прикмет і прислів’їв розвивають спостережливість, розширюють світогляд, вчать розуміти причиново-наслідкові зв’язки, бачити метафоричність, переносне значення сказаного.
Обговоріть з дитиною декілька прикмет і влаштуйте експеримент на перевірку прислів’їв — чи дійсно, що:
Також обговоріть, що означають різні приказки, чому вони вчать?
Можливо, ви згадаєте історії з життя, до яких можна застосувати ці приказки. Ось декілька приказок для прикладу:
Князівна Настя ділилася із людьми хлібом та яблуками, коли Київ осадили печеніги. Радісно ділитися з надлишку: приємно бачити вдячність в очах тих, з ким ділишся. Гарно було б донести дитині думку, що ділитися — це важливо, але так само важливо піклуватися і про себе.
Допомагати, ділитися, дарувати можна з двох різних мотивів:
Цінно обговорити з дитиною, що вона отримує і чим збагачується, коли допомагає іншим. А що сама віддає при цьому? Чи витримує баланс між тим, що віддає, і тим, що отримує?
Допомога іншим повинна радувати без самообману. Так ми не залежимо від інших людей (чи від їхнього схвалення) і не почуваємося винними перед ними. Допомога іншим — наш свідомий вибір, він не повинен ані залежати від когось, ані впливати на когось.
У розмові доньок печеніги зображуються чудовиськами, з рогами і хвостами. Люди частенько бояться того, чого не знають і не розуміють, а щоб страх був нібито небезпідставний, нагнітають і придумують «страшилки» про ворогів.
Так само боялися інших племен римляни, називаючи їх варварськими (тому що ті говорили незрозумілою мовою, і римляни чули щось на кшталт «вар-вар»). Тепер слово «варвар» сприймається як груба, жорстока й темна людина, що знищує культурні цінності. Можливо, саме так і лякали римляни і греки своїх співвітчизників варварами — як князівни-слов’янки, що зображували печенігів чудовиськами.
Поговоріть із дитиною, чи є у неї теж такі «печеніги», про яких розповідають безліч страшилок — але, можливо, «не такий страшний чорт, як його малюють»? Чому варто триматися осторонь деяких людей? У чому вони можуть бути небезпечні? Важливо, щоб страх не сковував усі наші дії і ми вміли довіряти. Але водночас слід бути обережними й пильними — наприклад, під час спілкування з незнайомцями.
Маленька Анна вибирає для старшої сестри, що виходить заміж за англійського короля, книгу в подарунок. А є ще й прислів’я: «Книга — найкращий подарунок». Чи погоджується ваша дитина із цим висловом? А що для неї найкращий подарунок? А чим цінні книги? Навіщо Ярослав Мудрий приділяв їм таке значення, що аж збирав величезну власну бібліотеку, у якій багато людей переписували книги? Тут якраз і можна поговорити про значимість книг для людства. А також — про улюблені книги вашої дитини.
Сподіваємося, і книга про князівен вашій дитині полюбиться
Наші менеджери обов’язково повідомлять Вам, коли дана книга знову надійде в продаж.
Продовжити покупкиУвійти до особистого кабінету
