Місяць над Кінбурном

Про книгу

Двоє хлопчиків дивляться на півмісяць у небі: Орхан бачить у ньому мусульманський символ, а юний Петрусь — козацьку чайку. Події віднесені до часів, коли на Кінбурнській косі біля Чорного моря були постійні сутички християнського та мусульманського світів. Кожен має свою правду і свій шлях до свободи, тому ця історія вчить милосердю і прийняттю, адже шлях помсти і насильства народжує лише образи і недовіру до світу.
Переглянути в магазині

Історичний контекст

Османська імперія із самого часу зародження козацтва намагалась обмежити потрапляння козаків до Чорного моря. Із цією метою зводилися фортеці на Дніпрі.

У гирлі Дніпра, на Кінбурнській косі, протягом ХV – середини ХІХ століття існувала Кінбурнська фортеця під турецьким прапором. Вона мала перешкоджати потраплянню козацького флоту до Чорного моря. Адже пропустивши козаків у Чорне море, турки наражали на небезпеку свої міста на південному березі, зокрема Стамбул.

Тому Кінбурнська фортеця була вкрай важливим стратегічним об’єктом для турків та козаків. В історичних джерелах фіксуються численні набіги козаків на Кінбурн.

У 1635 році турки-османи додатково заклали Кодацьку фортецю, вже по течії самого Дніпра (трохи південніше сучасного міста Дніпра). Низове запорозьке козацтво найбільше прагнуло захопити саме ці фортеці. Похід на Кодак на чолі з Іваном Сулимою став легендарною сторінкою у козацькій історії.

Кінбурнська фортеця вдало виконувала свої функції до 1736 року, доки російські війська не захопили та не зруйнували її. Османи відбудували фортецю, але вже в 1774 році, за Кючук-Кайнарджийським мирним договором (після чергової російсько-турецької війни), вона перейшла до Російської імперії. Після захоплення Кримського ханства в 1783 році фортеця остаточно втратила своє колишнє значення.

Під час Кримської війни, у жовтні 1855 року, Кінбурнську фортецю значно пошкодила англійська та французька артилерія. За умовами Паризького мирного договору (після закінчення Кримської війни) фортецю розібрали та з її матеріалів насипали штучний острів біля входу до Дніпро-Бузького лиману, який отримав назву Батарейний. Сьогодні цей острів називається Первомайський.

Психологічний супровід

Між Орханом та Петрусем багато спільного: хлопчики — однолітки, які люблять свою батьківщину, цінують зв’язок зі своїми близькими, мріють і прагнуть зрозуміти світ. Дорослі втягнули їх у свій конфлікт — протистояння козаків і турків-османів. Діти намагаються знайти цьому пояснення і сформувати своє ставлення. Але стратегії реагування на складну ситуацію в Орхана та Петруся відрізняються.

Ця книга може стати приводом до обговорення конфліктів, почуттів і емпатії. У період 3–7 років у дітей активно розвивається емоційний інтелект. Тому роздуми про долю двох таких схожих і водночас різних хлопчиків спонукають задуматися над тим, як наші дії можуть впливати на інших людей. А ще історія про Кінбурнську фортецю вчить милосердю та прийняттю, адже шлях помсти і насильства народжує лише обра́зи, ворожість та недовіру до світу.

Війни — це шлях насильства та смутку. В історії України було багато протистоянь, які мали трагічні наслідки. Людське життя має беззаперечну цінність, а тому ніхто не має права обмежувати нашу свободу: завдавати шкоди, причиняти біль, ображати, калічити чи продавати в рабство. Козаки припливли на чайках, щоб визволити своїх побратимів, яких турки взяли в полон. Турки ж захищали своє місто від нападників, які палили їхні галери та забирали життя їхніх воїнів. Складно сказати, яка зі сторін зашкодила іншій першою, але їхнє протистояння перетворилось у замкнене коло помсти та насильства.

У будь-яких конфліктних ситуаціях важливу роль грають наші емоції, готовність чути іншу людину і вміння розуміти себе. Запитайте в дітей, чи доводилося їм колись сваритись із кимось чи конфліктувати? Як вирішити суперечку? Зазвичай конфлікти виникають, коли сторони не можуть отримати бажане. Скажімо, двоє друзів хочуть одночасно грати однією іграшкою, тому їхні потреби складно задовольнити.

Шляхи для вирішення проблеми:

Суперництво (конкуренція)

Стратегія, за якої ми хочемо задовольнити свої інтереси, нашкодивши іншій людині. У такому випадку хтось забирає іграшку собі, відштовхуючи «конкурента» і зловтішаючись з його розпачу. У історії про Кінбурн схоже діють дорослі козаки і Петрусь, які прагнуть відомстити туркам. У реальному житті така стратегія не завжди виграшна, бо руйнує стосунки між людьми: образа та зневага перешкоджають дружбі. Але інколи її доречно застосовувати, якщо від дій залежить наша безпека. Скажімо, хтось хоче взяти іграшку, щоб пошкодити.

Уникнення

Протилежна реакція до суперництва. Коли ми ухиляємося від конфліктів, то ігноруємо свої потреби та кордони. Діти, які не навчилися заявляти про свої бажання та відстоювати інтереси, часто не бачать у собі цінності, нівелюють таланти та досягнення. За такої стратегії у когось із друзів навіть не виникає ідеї домовлятись про іграшку, щоб не спричиняти конфлікт.

Пристосування

Стратегія, схожа на уникнення, проте передбачає жертву своїми інтересами на користь іншої сторони. Інколи така поведінка може допомогти зберегти стосунки. Проте тенденція поступатися може накопичувати негативні емоції — образи, розчарування, невдоволення, які у майбутньому можуть віддаляти. Це могло відбутись, якби один друг поступився іншому і дав гратись іграшкою, з якою і сам дуже хотів погратись.

Компроміс

Стратегія, яка насправді є проміжною ланкою перед остаточним вирішенням конфлікту. Компроміс не задовольняє інтереси чи потреби сторін повністю, проте може допомогти зрозуміти шлях оптимальної взаємодії. Якщо іграшкою гратися по черзі, передаючи її від однієї дитини до іншої кожні 5 хвилин, то всі зможуть погратися, але радості від повноцінної гри не отримають. Тому найефективнішим способом є наступний.

Співпраця

Тип поведінки, який передбачає прагнення почути обидві сторони і знайти рішення, яке задовольнить обох друзів. Щоб співпрацювати, необхідно навчитись висловлювати власні бажання та почуття, використовуючи «Я-повідомлення» («Я відчуваю….», «Мені хочеться….», «Я думаю….»), і слухати. У такому випадку друзі обговорили б усі можливі варіанти і обрали той, який повністю їх задовольнить.

Ви можете ввести цю практику у ваш побут: спробуйте протягом дня ділитись емоціями і спостереженнями, будьте уважними до своїх почуттів і почуттів дитини. Не знецінюйте сум, радість, нудьгу, злість, а дайте можливість їх прожити. Коли ми проявляємо емоції чи почуття, то допомагаємо дітям краще розуміти себе і бути чуйними до інших.

Дізнатися більше про свою стратегію реагування у конфліктах ви можете виконавши методику Кеннета Томаса: http://psychologis.com.ua/0-40.htm

Бажаємо вам порозуміння зі собою та світом!

Запитання для обговорення

  1. Чим прісна вода відрізняється від солоної?
  2. Чому Вернивода забрав Петруся на Січ?
  3. Навіщо чайки обв’язували очеретом?
  4. Навіщо були потрібні невільники?
  5. У чому полягала особливість козацьких страв?
  6. Як ти розумієш вислів: «Голод — найкращий у світі кухар»?
  7. Чи були у козаків підстави злитися на турків? А у турків на козаків?
  8. Чим турки й козаки були схожі? Чим відрізнялися?
  9. Чому козаки сприймали ніч як матінку?
  10. Чим відрізнялася робота невільників і наглядачів на галерах?
  11. Які човни були в козаків?
    – галери;
    – чайки;
    – підводні човни;
    – вітрильники.
  12. Для чого на галерах були потрібні барабани?
  13. Чому невільників не лякала смерть?
  14. Що таке мушкет?
  15. Кружляння дервішів — це …
    – бойове мистецтво;
    – танок;
    – молитва;
    – гімнастика.
  16. Чому у людини може виникати відчуття власної невразливості?
  17. Як називається пристрій для визначення сторін світу? Якими іншими способами можна шукати сторони світу?
  18. Чому Петрусь відмовлявся від їжі?
  19. Чому Орхан звільнив Петруся?
  20. Зараз ми можемо брати із собою воду, наприклад, у пластиковій чи металевій пляшечці. А чим користувалися для цього раніше?
  21. Що означає прізвисько Вернивода?
Бажаєте отримувати інформацію про новинки, знижки та івенти Порталу?