У 1615 році київські міщани, члени Богоявленського братства, заснували братську школу для своїх дітей. Знатна містянка Галшка Гулевич заповіла братству свій будинок і гроші на школу — для навчання православних дітей.
У цей час єзуїти активно відкривали колегіуми з безкоштовною освітою для всіх, хто приймав католицизм. Щоб не допустити відтоку вірних із православ’я, виникла потреба засновувати православні братські школи з безкоштовним навчанням для всіх станів.
Серед благодійників школи був Петро Сагайдачний, який разом зі своїм військом вступив у Київське братство. Після загибелі під час Хотинської війни його поховали на території Богоявленського монастиря, що належав братству. Нині могила не збереглась, а на її гіпотетичному місці розміщено символічний хрест (на 1-му плацу Києво-Могилянської академії).
Спершу змістова складова освіти братської школи була значно простішою, ніж у єзуїтських колегіумах. У 1631 році новообраний митрополит Петро Могила вирішив створити нову школу за зразком навчальної програми єзуїтів. Так виникла Лаврська школа. А за рік братську та лаврську школи об’єднали й утворили Києво-Могилянський колегіум (у 1632 році).
У колегіумі значна увага приділялася вивченню мов (латина, грека) і мистецтвам (поетиці, риториці). За Гадяцькою угодою (1658 року) колегіум отримав статус академії нарівні з Ягеллонським університетом у Кракові.
У барокові часи (XVII–XVIII століття) Києво-Могилянська академія була провідним навчальним закладом. Випускниками академії були гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович; філософ Григорій Сковорода; брати Григоровичі-Барські (архітектор Іван та мандрівник Василь).
Одним із предметів в академії була поетика. Протягом навчального року учні разом із професором писали п’єсу і на завершення курсу ставили її на сцені. Серед глядачів бували почесні гості: митрополити, гетьмани, імператори.
Благодійником академії був гетьман Іван Мазепа. Саме за його фінансування збудували так званий Староакадемічний корпус, що зберігся і до сьогодні.
Житлом для спудеїв академії була бурса, що розташована на березі Дніпра (на місці сучасної вулиці Набережно-Хрещатицької).
У 1819 році царський уряд реорганізував Києво-Могилянську академію в Київську духовну семінарію, а за рік — в академію, де навчали духовенство. Це було пов’язано з тим, що російська влада прагнула уніфікувати систему освіти по всій країні, а Києво-Могилянська академія надто виділялась на цьому тлі. У радянські часи в стінах Могилянки розміщувалося військово-морське училище. Свідченням цьому є мозаїка на фронтоні третього корпусу.
У 1991 році заклад був відновлений у Києво-Могилянську академію у її сучасному вигляді.
Вся книга про Києво-Могилянську академію схожа на квест, в якому головна героїня разом із друзями — фантастичними героями — знайомиться з історичними подіями та постатями і намагається вирішити історичні загадки. Це яскравий приклад освітньої подорожі, у якій навчальний матеріал подається через ігрову форму з урахуванням вікових особливостей мотивації і засвоєння інформації.
Книга може стати приводом для інтерактивного читання, під час якого відбувається не лише знайомство з історією, але й розширюється кругозір та знання про себе. Ось декілька ідей від нас, як можна скористатися книгою для розвитку і тренування мислення, уяви, пам’яті та комунікативних навичок.
У ІІ розділі згадується про диспути, що влаштовувалися від час навчання, в яких брали участь як студенти, так і викладачі. Що було раніше: курка чи яйце? Візьміть для обговорення цю тему, і нехай кожен/а придумає по три докази на свою теорію. Можна вибрати будь-які теми для диспуту, а краще, якщо їх буде пропонувати дитина. Самі диспути можуть тривати довго, ставитися на паузу і знову продовжуватися, доки учасники не вирішать, що питання себе вичерпало.
Що корисніше: фрукти чи овочі? Чи варто дослухатися до думки оточення? Які плюси й мінуси турботи про домашніх тварин? Де краще жити, у якій країні? Мінідиспути дають змогу не лише покращити мисленнєві функції, а й розширюють дитячу картину світу, сприяють формуванню власної думки на різні питання. Але важливо домовитися про правила диспуту. Адже це не просто суперечка, а спільний пошук істини — як це закладалося багато століть тому під час навчання у Могилянці.
Правила можуть бути такі:
Терпляче та послідовно допоможіть своїй дитині освоїти мистецтво диспуту.
У ІІ розділі також згадується про написання віршів-лабіринтів і віршів-раків. Це цікаві головоломки, що розвивають уміння працювати зі словами, текстами, абстрактністю. Але можна пограти і в простіші формати:
У книзі героїня Ліза подорожує часом. Це привід пофантазувати, куди б хотілося податися вашій дитині? Якби була можливість, який історичний період він/вона вибере для подорожі? І чому саме цей часовий проміжок? Ким ваша дитина була б у цьому часі? Який одяг був би на ній/ньому? Ставте запитання, щоб максимально деталізувати подорож і обережно виправляйте, якщо є якісь історичні неточності. Можна також починати день із запитання: «Яка історична постать я сьогодні?» — щоб визначити плани, бажання чи наміри.
У розділі ІІІ згадується настільна гра, в яку любили бавитися спудеї давньої Могилянки — «млинок». До речі, сьогодні в цю гру так само успішно грають: вона розвиває стратегічне та абстрактне мислення, як і шахи. А які настільні ігри до вподоби вашому юному читачеві/чці? Нехай спробує пояснити, що саме ці ігри розвивають.
Знаходьте час, щоб розділяти гру з дитиною. Будь-яка настільна гра — словесна, складна стратегічна чи рольова — допомагають тренувати мозок, збагачують словниковий запас і розвивають соціальний інтелект.
Загалом книга буде цікава і батькам — поностальгувати за роками навчання у вищій школі. А випускники, власне, Могилянки віднайдуть своєрідні «пасхалки» про альма-матер (згадки та примітки для втаємничених).
Але крім цього, сама книга — привід поговорити про те, що чекає поза школою. Навіть якщо до кінця шкільного навчання ще багато років, така бесіда — це перший крок на шляху самовизначення. Воно починається із самопізнання — через бесіди, запитання, диспути. Які професії чи сфери діяльності цікавлять зараз? Про чию роботу хочеться дізнатися більше? Чим хотілося б зайнятися у житті і чому? Яке навчання було б комфортним? А яке — корисним? Це лише частина запитань для розмови про самовизначення. Їх можна торкнутися, обговорюючи вищі школи на прикладі Могилянки та пригод у ній.
Наші менеджери обов’язково повідомлять Вам, коли дана книга знову надійде в продаж.
Продовжити покупкиУвійти до особистого кабінету
