Українські диковиська

Про книгу

У давні-предавні часи на місці майбутньої Одеси жили страуси, а в майбутньому Києві — крокодили. Не вірите? Упродовж тисячоліть змінювався клімат і ландшафт. Різні біологічні види з’являлися, видозмінювалися, переміщувались і вимирали. Ця книжка розповість про десятки доісторичних тварин, які жили на території сучасної України: від крихітних до велетенських, від геть чудернацьких до майже таких самих, що існують на Землі досі.
Переглянути в магазині

Історичний контекст

За розрахунками науковців вік Землі становить 4,5 млрд років. З них останні 3,5 млрд років наша планета населена живими істотами. За останні 500 млн років відбулося 5 найбільших вимирань видів:

  • Киснева катастрофа — 2,4–2 млрд років тому;
  • Ордовицьке-силурське вимирання — 440 млн років тому;
  • Девонське вимирання — 364 млн років тому;
  • «Велике» пермське вимирання — 251,4 млн років тому;
  • Тріасове вимирання — 199,6 млн років тому;
  • Крейдове вимирання — 66 млн років тому.

Усі ці вимирання відбувалися через природні катаклізми (наприклад, гігантська тріщина, масове виливання магми чи падіння метеориту).

В ці вимирання відбувалися найчисленніші зміни тварин на Землі. Під час останнього (крейдяного) вимерли динозаври. На історичну арену почали виходити ссавці. А перші людиноподібні істоти — 3–3,5 млн років тому.

Психологічний супровід

«Українські диковиська» — це книга про природу, причому у найширшому розумінні. Пізнання природи допомагає розуміти закономірності, які існують довкола і впливають на нашу діяльність, думки і вчинки. Без врахування цих особливостей ми можемо, в кращому разі, впасти в оману або розчаруватися, у гіршому ж — це загрожує глобальними масштабами катастрофи. Допоможіть дитині пізнати різні природні рівні, що висвітлені в книзі:

Природа тварин

Книга має вигляд енциклопедії про тварин, які населяли або й населяють територію сучасної України, і суголосна пізнавальним інтересам 7+ (хоча актуальна починаючи з 4+): тут і дивацтва, і археологічні таємниці, і справжні монстри. Людська фантазія, напевно, ніколи не придумає стільки різноманітних звірів, як вигадниця-природа. Але для розвитку уяви не завадить придумати з дитиною якихось своїх диковиськ — нехай це буде ваш сімейний таємний зоопарк чудернацьких тварин. Ви можете доручити дитині їх намалювати чи навіть створити на комп’ютері. Звірам можна дати імена і придумати, яку функцію вони можуть виконувати у вашій сім’ї. Наприклад, «цибулежер», що живе у коморі та підточує цибулю, або «невидимий шкарпеткозавр» — той, що зжирає шкарпетки по одній з пари

Окрім просто захопливого читання про фантастичних диковиськ та інтернет-серфінгу за додатковими рекомендаціями з кожного розділу, варто звернути увагу на спільну природу тварин:

  • Будь-який звір має саме такий вигляд не просто через природну забаганку: його характерні особливості виникли у процесі адаптації до змін навколишнього середовища. Гіпаріони і паракамелюси були пристосовані до теплого і посушливого клімату степу, тому не змогли пережити похолодання, а вівцебики й мамути мали густе хутро, що захищало їх від морозів, натомість під час потепління не змогли адаптуватися до змін. Тут можна також подумати над тим, яку функцію відіграють роги оленя, наскільки гнучка спина кішки, чи великий ніс слона, чи висока шия жирафи. Здатність пристосовуватися відповідно до змін довкілля допомагає виживати і нарощувати силу. Мабуть, найкраще у цьому вмінні натренувалися люди, але адаптація до швидких суспільних змін і досі залишається актуальним питанням для багатьох людей (і як тут не згадати зміну суспільного ладу в період глобального карантину?)
  • Кожна жива тваринка чимось харчується, причому надає перевагу своєму унікальному раціону: марабу люблять їсти комах чи ящірок, акули — риб і навіть дельфінів, а мастодонти — гілки дерев та кущів. В природі обіг їжі називається харчовим ланцюжком, у якому любителі рослинних страв — травоїдні — можуть бути водночас і стравами для хижаків. А хижаки можуть ставати раціоном більш загрозливих хижаків, от як дельфіни для акул. Тому якщо вашій дитині, наприклад, жаби здаються бридкими і непотрібними для планети — розкажіть їй про користь ропух, які харчуються комарами (скільки б їх розплодилося влітку, якби не жабки!) Коли людина втручається в природу, вона впливає і на харчовий ланцюжок — а це може змінити всю екосистему. Так через видозміну рослинності на Землі внаслідок зміни клімату зникли й мамути, які харчувалися соковитою травою, і травоїдні динозаври, а відтак і хижаки. Прогляньте в інтернеті ілюстрації харчових ланцюгів, нехай дитина побачить причинно-наслідкові природні зв’язки, а також подумає, яке місце у цьому ланцюжку займає людина

Природа нашої планети земля

Вона схожа на великий самостійний організм, який дихає, рухається, змінюється, приміряє на себе різний одяг відповідно до нового сезону, що може тривати протягом мільйонів років. Хоча Земля не такий уже й самостійний організм, якщо мислити в масштабах Сонячної системи і Всесвіту загалом.

Що варто розуміти про природу Землі?

  • Земля — цілісна система, у якій все взаємопов’язане. Виверження вулкану в одному місці планети призведе до зміни клімату по всій Землі, а які можуть бути наслідки — з книги вже зрозуміло.
  • Клімат постійно змінюється, і це нормальний процес. Багато людей з тривогою нині говорять про глобальне потепління. Насправді, планета вже переживала десятки потеплінь і похолодань, наразі ми рухаємося в напрямі чергового теплого сезону Землі. Дії людини дещо пришвидшили цей процес, але не спричинили його, бо зміна клімату — це процес, що триває багато тисяч років. Хоча, звичайно, цей факт — не привід безвідповідально ставитися до планети. Доцільно переглянути пізнавальні ролики про клімат та еволюцію Землі. Ключові питання: як і чому змінювався наш блакитний дім.
  • Різноманіття — візитівка планети. Тисячі видів рослин і тварин, безмежна кількість ландшафтів і океан з усім його багатим водним світом досліджений людьми лише на кілька відсотків. Чому це різноманіття може нас навчити? Приймати різноманітність, бо це природно. Толерантність до інакшості, повага до особливостей різних людей — це філософія нашої планети. Важко уявити, як Земля насміхається над якимось чудернацьким деревом чи звіром «дивного вигляду» — з великими вухами і очима. Можливо, якраз таке толерантне ставлення до природного різноманіття сприяє існуванню мільйонів природних чудес по всьому світові, сотні з яких є в Україні або й навіть у твоєму місті чи селі!

Природа життя

Існує життя і смерть. Усе, що є в світі, колись виникло і колись зникне. Це стосується і людини: смерть, як і життя, — природний процес. Говорячи про вимирання видів, можливо, ви торкнетеся і теми смерті, отож визначте спочатку для себе, як ви самі сприймаєте її? Дитина вперше замислюється про смерть у віці приблизно 4–5 років. Це осмислення допомагає їй приймати кінцевість свого життя, а це зі свого боку сприяє подоланню страхів, тривог, комплексів чи неврозів.

Можливо, ваші син чи донька зі смутком читатимуть про те, як той чи інший вид зникав з поверхні Землі. Ресурсним виходом зі смутку може бути розмова про слід, який ми залишаємо на Землі. Навіть через багато мільйонів років вчені знаходять відбитки давніх рослин і тварин, які розповідають нам про них. Слід можна сприймати і не так буквально, але довірлива розмова про те, що́ ми залишаємо по собі (і що́ може залишити ваша дитина), сприятиме не лише осмисленню теми смерті, але і розвиткові емпатії, абстрактного мислення і навіть екзистенційному переживанню. Слід можна залишити своїми вчинками, творчими доробками і приємними емоціями, що залишаться про нас в інших. І, до речі, вже від народження у вашої дитини є зарезервоване вічне місце у Всесвіті — у вашому роді й у вашому серці. Розкажіть про це йому / їй.

Також якщо глобальні вимирання викликають жаль і смуток, то під час їхнього обговорення можна створити в уяві вигаданий світ і переселити в нього вимерлих тваринок. Це може бути задумом цікавого проєкту для вашої дитини: придумати планету з такими умовами, щоб на ній комфортно розмістилися і стали жити динозаври і мамонти, шаблезубі коти і великорогі олені, тури, тарпани і білі носороги (останній з яких, на жаль, помер у 2018 році).

Час відносний. Коли нам доводиться робити нудну справу, час розтягується і спливає надто довго. Коли ж ми захоплені чимось цікавим, він дуже швидко біжить. А що можна відчути, тримаючи в руках камінь, якому може бути мільйон років? Це, до речі, не обов’язково якийсь особливий камінь, його можна знайти і на березі вашої річки, чи просто під ногами. Спробуйте зробити так з дитиною: потримати в руках щось «древнє», уявивши, що ця річ могла проживати і бачити. Світ змінювався довкола, а камінь, скам’янілий амоніт чи кістка мамонта існували собі, споглядаючи історію. Про що може розказати такий предмет? І на які думки наштовхує? Проти нього навіть тисячолітній Софійський собор, а то і єгипетські піраміди можуть здатися «малими дітками».

До речі, розуміння відносності часу допомагає легше сприймати труднощі і неприємні моменти. Можна запитати себе: «Що я буду думати про це через рік? А через 10 років? Чи тривожитиме мене ця проблема?» У масштабах Всесвіту наші проблеми можна сприймати легше, а свій слід в історії — таки відповідальніше, ніж тепер.

Природа людини

Власне, вона «вшита» і нерозривно пов’язана з природою тварин, планети і самого життя. Але оскільки людина дійсно стрімко розвинулася, як порівняти з іншими видами тварин, то перед нею завжди стоїть вибір:

  • між «жити з природою» і «експлуатувати природу»;
  • між «адаптуватися до змін» і «скаржитися на несправедливість»;
  • між «світлим слідом» і «руйнівним слідом».

Люди — частина природи, а не її альтернатива. Знищуючи природу, ми знищуємо себе. Це гарний привід поговорити з дитиною про вибір, який можна робити в сторону життя вже сьогодні: не залишати сміття на природі і намагатися його сортувати; турботливо ставитися до дерев, квітів, птахів, тварин — усього живого; не підтримувати дії, які забруднюють нашу планету. Цей вибір називається екологічним. А ще екологічними називають взаємини, у яких ми намагаємося не шкодити одне одному, а підтримувати, допомагати і турбуватися як про інших, так і про себе.

Природа України

Вона змінювалася протягом мільйонів років; приймала у себе страусів, гієн, вусатих китів; була то залита морем, то покрита безмежними степами. Надра нашої країни багаті на історичні знахідки, археологічні артефакти, порозглядати які можна в музеях України. Але, окрім решток зниклих українських диковиськ, нам пощастило бачити й сучасний живий світ Батьківщини. Споглядати його можна не лише в зоопарку, але і під час прогулянок на свіжому повітрі, риболовлі чи туристичного походу. Ми будемо раді, якщо після прочитання книги ваша сім’я на новому рівні відчує цінність незниклого багатства України і вирушить у подорож нашою великою країною або ж навіть у мініподорож до найближчого парку — щоб побачити живе природне різноманіття на власні очі.

Запитання для обговорення

  1. Який вік нашої планети за оцінками вчених? А скільки часу на ній існує життя?
  2. Що таке кембрійський вибух?
  3. Які із сучасних істот схожі тобі на доісторичні?
  4. Якби досі всі материки на Землі були з’єднані в один суперматерик, на що би це вплинуло?
  5. Яких ти знаєш членистоногих?
  6. Які істоти мали «кам’яний погляд»? Можливо, цей погляд нагадує якийсь грецький міф? (Міф про Медузу Горгону)
  7. Що таке екзоскелет? Можливо, ти ще десь натрапляв/ла на цей термін: в кіно чи медицині?
  8. Чи бувають квіточки з руками?
  9. Які ти ще знаєш назви тварин, з’єднані з двох слів, як от «ракоскорпіон»?
  10. Яких викопних тварин можна знайти у київському метро?
  11. На якому з континентів — Гондвані чи Лавразії — опинилися землі майбутньої України?
  12. Що означає приставка «іхтіо»?
  13. Що стало причиною вимирання іхтіозаврів?
  14. Як глобальне потепління впливає на океани?
  15. Як ти гадаєш, чи зручно тварині мати довгу шию? Які переваги і недоліки?
  16. Чому крейдяний період так назвали?
  17. Де в Україні знайшли рештки плезіозавра?
  18. Як ти гадаєш, завдяки чому черепахам і крокодилам вдалося дожити до наших днів, тоді як більшість їхніх «колег» із еоцену вимерла?
  19. Чому відбулося крейдове вимирання?
  20. Як скелети викопних тварин захищають їх від руйнування?
  21. Після чийого вимирання акули змогли «полегшено зітхнути»? Який біологічний вид нині є загрозою для акул?
  22. Навіщо тваринам хутро? Чому в динозаврів його не було?
  23. Який із цих «-заврів» не є динозавром?
    – мозазавр;
    – плезіозавр;
    – базилозавр;
    – іхтіозавр.
  24. Що означає «базилозавр»? Які ти знаєш спільнокореневі слова? (Наприклад базилік, Василь, базиліка)
  25. Хто такі суперхижаки? Чим вони відрізняються від решти хижаків?
  26. За часів проживання базилозавра температура поверхні Землі була на 12° C вища, ніж тепер. За припущеннями кліматологів, впродовж ХХІ століття температура поверхні Землі може підвищитися на 1–6 °C. Як може змінитися життя на Землі?
  27. Акула-мако плаває зі швидкістю 19 м/с, скільки це приблизно км/год?
  28. Що таке китовий вус?
  29. Колись Чорне і Азовське море були одним морем, як його назвали?
  30. Чим був Крим до того, як став півостровом?
  31. Які родичі мастодонта живуть нині?
  32. Чому тепер коти не шаблезубі?
  33. Навіщо прадавнім коням по три копита на кожній нозі?
  34. Чим схожі, а чим відрізняються африканський і одеський страуси?
  35. Чим харчуються їжатці?
  36. Рештки яких тварин знаходили в одеських катакомбах?
  37. Як ти гадаєш, з настанням глобального потепління можуть відродитися тварини, які не змогли пристосуватися до глобального похолодання?
  38. Якими були прадавні верблюди, якщо порівняти з нинішніми?
  39. Завдяки чому прадавні істоти майже скрізь були гігантськими, значно більшими за своїх нинішніх родичів?
  40. Яка стратегія полювання може бути в тварин, яким складно довго бігати?
  41. Яким тваринам вдалося пристосуватися до періодів заледеніння?
  42. Яка стратегія захисту у вівцебиків?
  43. Навіщо носорогам ріг?
  44. Волохаті носороги зникли приблизно 8–10 тисяч років тому. А яка доля білих носорогів нині?
  45. Навіщо мамутам були потрібні бивні? Чим вони харчувалися? Через що зникли?
  46. Який розмах рогів мав великорогий олень? Що є співмірним, тобто з чим можна порівняти цю величину?
  47. Чому ведмедів назвали печерними?
  48. Як печерні ведмеді розважалися?
  49. Як ти думаєш, як саме вчені дізналися, що у ведмедів боліли коліна?
  50. Що могла символізувати голова лева, викарбувана на монетах?
  51. Що, окрім полювання мисливців, спричинило вимирання турів?
  52. Чому диких коней вважали шкідниками?
  53. Чому тюленя могли назвати монахом?
  54. Як давні тварини реагували на зміни клімату?
  55. Які ти можеш назвати основні причини вимирання видів?
Бажаєте отримувати інформацію про новинки, знижки та івенти Порталу?