З усіх питань:
+38 067 131 39 48Різдво є найважливішою подією в історії людства. Чому? Бо ми розуміємо свій час і еру як час після Різдва Христового. Ми живемо в період християнства. Половину нашої ери ми пережили в час, коли християнство було моноконфесійним. У 1054 році стався розкол церкви на православну (східний обряд) та католицьку (західний обряд). Християнством керували тепер із двох столиць: Константинополю підпорядковувалась його східна частина, а Риму — західна.
Друге тисячоліття після Різдва Христового також не минуло без поділів. У ХVI столітті німецький священник Мартін Лютер проголосив програму реформування католицтва, яка спричинила формування нового напряму християнства — протестантизму. Це дуже вплинуло на духовне, суспільне і політичне життя багатьох європейських країн. Фактичного з того часу почалось різноманіття християнства.
Східна та західна церкви розкололися через трактування сутності християнського вчення, обряду та навіть літочислення. У багатьох країнах православного світу до ХХ століття люди користувалися юліанським календарем. Він був розроблений ще за Римської імперії та названий на честь Юлія Цезаря. А від кінця ХVI століття католицький світ перейшов на новий григоріанський календар (названий на честь Папи Римського Григорія ХІІІ). Різниця між календарями полягала в тому, що григоріанський календар ліквідовував невелику числову похибку — 10 астрономічних днів на момент кінця ХVI століття. Коли Україна починала користуватися григоріанським календарем, у 1918 році, ця погрішність становила вже 13 днів. Таким чином у сучасній українській культурі виникло свято Старий Новий рік.
Окрім розколів, була спроба й об’єднання конфесій. Так, наприкінці XVI століття в Речі Посполитій (об’єднаній польсько-литовській державі) була затверджена Берестейська унія. Мета цієї унії — об’єднати православ’я та католицтво в єдиній конфесії. З тих пір існує греко-католицька церква (УГКЦ).
Біблійний текст укладався з ХІІІ століття до Р. Х. до ІІ століття після Р. Х. У ІІІ столітті від Р. Х. 70 тлумачів переклали Старий Завіт давньогрецькою мовою. У 364 році Новий Завіт був канонізований на Лаодикійському соборі. На цьому соборі визнали канонічними 26 книг Нового Завіту, а згодом, в 692 році, прийняли Одкровення Іоанна Богослова (Апокаліпсис). Загалом до канону увійшли не всі ранньохристиянські тексти.
Усього існувало близько 30 Євангелій і десятки Апокаліпсисів. Проте до канону увійшло лише 4 Євангелія і 1 Апокаліпсис. Латинський переклад Біблії, прийнятий католицькою церквою на Триденському соборі в 1546 році, і досі є канонічним. А тексти на біблійні сюжети, які не увійшли в канон, називаються апокрифами (з давньогрец. — «таємний»). Наприклад, існує апокрифічне Євангеліє від Фоми, в якому оповідається про дитинство Ісуса Христа.
У процесі пізнання світу людина шукає відповіді на безліч запитань, які умовно можна об’єднати в 4 групи:
Людині властиво бути допитливою, тому пошуки цих відповідей супроводжуються ентузіазмом, цілеспрямованістю і завзятістю. Так народжуються цілі теорії, концепції і вчення, які підсилюють чи спростовують одні одних.
Намагаючись відповісти на четверте запитання, людство веде численні дискусії довкола релігійних тем. У них можна брати участь чи ігнорувати, проте варто пам’ятати, що переважна частина українців живе в християнській культурі. А отже, її знання і розуміння дає змогу знайти відповіді і на друге й третє запитання.
Різдво сьогодні — не лише релігійне свято, а й культурний феномен. Він охоплює участь у різдвяних традиціях, відтворення у святкових виставах народження Христа, урочисті приготування до різдвяної ночі тощо. До цих процесів долучаються не лише ті, хто сповідує християнство або вірить у Бога — свято набуло популярності у світському житті. Різдвяні ярмарки відкриваються задовго до події, святкові аромати та передчуття дива повсюди змішуються з радісною метушнею і пакуванням подарунків.
Чому ж Різдво, незважаючи на невисоку популярність релігійного способу життя сьогодні, знаходить відгук у сучасних людях? В усі часи люди відчувають схожі потреби, і свято Христового народження несе в собі їх задоволення:
Найімовірніше, дискусії між віруючими, атеїстами й агностиками продовжуватимуться і в наступні століття. Проте ми маємо визнати: навіть якщо, з погляду атеїстів, Христос ніколи і не народжувався, він все одно існує у нашій культурі — святах, піснях, легендах, людських потребах, масовій свідомості. Джон Толкін вважав, що через цей наратив Христос впливає на нас і нині.
Пошуки відповідей на екзистенційні запитання — один з важливих процесів становлення зрілої особистості. У цей час молоді люди стикаються із сумнівами, непорозумінням, пригніченням, проявляють категоричність та імпульсивність, можуть часто змінювати свою думку. Складні питання, на кшталт «Чи є Бог?» і «Що таке Бог?», можуть мати різні відповіді впродовж життя. А запеклі дискусії на цю тему починаються саме у період з 14–17 років.
Підлітки можуть аргументувати свою думку дуже емоційно й однозначно, знецінювати твердження співрозмовника, якщо вони не співпадають із власним світоглядом. Для тінейджерів нормально сумніватися в наявних принципах моралі і провокувати бесіди на гострі теми. Саме так вони намагаються привернути увагу до своєї особистості і незвичайного способу мислення. Тому нерідко у дискусіях на тему віри й релігії підлітки можуть позиціонувати себе як агностиків, атеїстів, а то й сатаністів чи прихильників різних релігійних течій.
Батькам важливо запастися терпінням і пам’ятати декілька цінних принципів:
Говорити необхідно навіть на ті теми, у яких немає згоди. У бесіді підлітки можуть краще зрозуміти свою думку, усвідомити, що для них є важливим, подумати про співрозмовника, приміряючи на собі його аргументи. Тому навіть якщо вам здається, що бесіда не принесе конкретного результату — краще говорити, ніж не говорити. Бо розмови — шлях до різнобічного світогляду.
У бесіді з підлітками на складні теми приймайте позицію дослідників замість проповідників. Ваша ціль — не переконати, а спонукати мислити. Ставте більше запитань, цікавтеся, чому ваша дитина думає так, а не інакше, уточнюйте, провокуйте на мислення. Роль «читача моралі» загрожує ще й тим, що підлітки можуть зайняти оборонну позицію і чинити спротив. У цей момент мислення вимикається, а на авансцену виходять впертість, імпульсивність і маніпуляції. Тоді бесіда перетворюється на ринг, де завдання учасників — нокаутувати супротивника. Тут точно не народиться ні істина, ні прозріння.
Уважно і з повагою ставтеся до думок підлітків, з якими ведете бесіду. Пам’ятайте: ця думка наразі є вершиною умовиводів, але процес мислення триває, навіть якщо воно здається примітивним. Ми всі через це проходили, наш світогляд ускладнювався і набував більшої неоднозначності у процесі накопичення досвіду. Дайте відчути, що думка вашого співрозмовника для вас цінна й цікава. Тоді наступного разу вам можуть розповісти про нові осяяння з більшою охотою.
Ви завжди можете її висловити. Але не подавайте її як догматичну чи виключно істинну. Озвучте свої думки і почуття, акцентуючи, що це лише ваша думка. Пам’ятайте, що співрозмовник може її не прийняти. Але він точно її почує (якщо не «змушувати» підлітка чути. Адже ви вже знаєте, що натиск провокує спротив. Щоб обійти категоричність, пропонуйте свій погляд на тему, але не наполягайте на ньому. Через певний час ваші слова, як пазли, можуть «стати на свої місця» у свідомості підлітка і допоможуть зрозуміти щось важливе.
Наші менеджери обов’язково повідомлять Вам, коли дана книга знову надійде в продаж.
Продовжити покупки