Бустрофедон та інші. Коротка історія читання

Про книгу

Чи можна виміряти книжку мішками глини? А замінити окуляри склянкою з водою? Або розуміти текст без пробілів, розділових знаків чи в дзеркальному відображенні? У різні часи люди читали дуже по-різному. За п’ять тисячоліть читання всіляко змінювалося, розвивалося і зрештою стало невід’ємною частиною нашого життя. Ця книжка розповість про найважливіше і найцікавіше в історії читання.
Переглянути в магазині

Історичний контекст

Здатність писати і читати — один із головних критеріїв цивілізації. Записана інформація значно спрощує нам життя і дає змогу передавати її через покоління. До появи письменності люди могли обмінюватись інформацією лише усно. Тобто тільки власна пам’ять могла зберігати знання про навколишній світ. Через це ускладнювалися технічні винаходи, бо одні дослідники не могли знати про ідеї інших. Поява письменності та здатності читати прискорила технічний прогрес людства.

Точна дата появи письменності та вміння читати дискусійна. Найдавніша спроба схематичного передавання інформації фіксується в табличці з Кіша (датується 3500 роком до Р. Х.) з межиріччя Тигру та Євфрату (сучасний Ірак). За пів тисячоліття після того з’являються давньоєгипетські піктограми. У давніх суспільствах дуже мало людей могли писати та читати — це вважалося дуже складним вмінням і часто передавалось у спадок.

Стрімкий стрибок у популяризації читання відбувся після винайдення друкарського верстата (у ХV столітті). До того створення однієї книги потребувало значних сил та часу, адже книгу переписували вручну. Відтепер з’явилася можливість друкувати цілі тиражі, що збільшило кількість книг, а відповідно і читачів.

На межі ХХ і ХХІ століть відбулася чергова революція у читанні — ґаджетизація. Тепер зовсім необов’язково роздруковувати текст, щоб його прочитати. Це можна робити з екрана комп’ютера, планшета, телефону. Із поширенням інтернету кількість текстів стрімко зростає. Відповідно, через мозок людей нині проходить більше інформації, ніж будь-коли. Навіть з’явилося таке явище, як перенасиченість читанням: люди обмежують себе в читанні, яке колись було елітарною навичкою.

Психологічний супровід

У 2018 році Україна вперше взяла участь у найбільшому компетентнісному дослідженні середньої освіти PISA, де одним із факторів була читацька компетентність — навичка читати осмислено. «Бустрофедон. Коротка історія читання» може наштовхнути на роздуми про якість читання і еволюцію книг.

Як допомогти дітям стати книголюбами?

Вплив читання

У перших розділах книги «Бустрофедон. Коротка історія читання» можна знайти опис впливу читання на роботу мозку. Під час читання активується велика кількість мозкових центрів, що впливають на розвиток мовлення, уяви, пам’яті. Коли ми читаємо, то концентруємось і настільки проживаємо сюжет, що вмикаємо навіть рухові центри. А коли переказуємо прочитане, то вмикаємо важливі мисленнєві процеси — аналіз, синтез і узагальнення. Тож із погляду фізіології, інформація, яку ми самостійно прочитали (а потім ще й розказали комусь), засвоюється ефективніше, ніж відео.

Культура читання

Її можна плекати з раннього віку. Ставлення до книг, обговорення прочитаного, спільне читання вголос, декламація віршів — усе це спонукає дитину читати. Людина має особливі дзеркальні нейрони, завдяки яким вона може навчатись, наслідуючи. Діти інколи копіюють жести, звички, вислови батьків. Якщо у вашій родині шанують книги, то шанси полюбити читання у дітей значно зростають.

Щоб заохотити читати, можна:

  • Читати книгу разом з дітьми, обговорюючи найцікавіші моменти: вчинки героїв, мотивацію, стосунки між ними. Бесіди про багатошаровість сюжету розвивають аналітичне мислення та емпатію.
  • Читати вголос. Магія книг розкривається з інтонаціями, емоціями та мімікою. Можна спробувати навіть читати в ролях, створюючи імпровізовану аудіовиставу.
  • Використовувати читання як варіант дозвілля, а не як покарання. Інколи бажання батьків привчити дитину до читання може сприйматись нею як перешкода для інших активностей («Доки не прочитаєш 10 сторінок — на вулицю не підеш»). Так вони створюють у дитини асоціацію, що читання — це щось примусове, нецікаве і зайве. Запропонуйте дитині вибирати книги самостійно — нехай власний інтерес стане мотиватором до пізнання нового.
  • Використовувати красиві якісні книги для розвитку естетичного смаку та відчуття прекрасного. Чи бувало так, що ілюстрації, поверхня обкладинки чи навіть шрифт захоплювали вас настільки, що книгу хотілося перечитувати кілька разів? Якісна книга охоплює дизайн, що доповнює сюжет, надихає і додає смаку.

Діджиталізація

Сучасні реалії спонукають нас пристосовуватися до швидкого ритму життя, змін та інновацій. Технології і ґаджети можуть викликати певний спротив та тривогу, особливо у старшого покоління. Для них занурення дітей у смартфони має суперечливий і загрозливий вигляд.

Діджиталізацію варто прийняти як даність — адже це явище неодмінно проникне в наше життя. Батьки часто непокояться, бо між читанням і сидінням у соціальних мережах діти вибирають останнє. Однак, книги як джерело знань та інформації точно залишаться на ще кількадесят років.

Пригадаймо, як авторка описувала еволюцію книг: спочатку це були глиняні таблички, потім — сувої, а після них — зшитки та книги в сучасному вигляді. Ми можемо розглядати ґаджети як інструмент для оптимізації процесу читання. Безпечний рідер (електронна книга) чи додаток на смартфоні дають можливість читати у будь-якому місці. Інколи це може пришвидшити процес формування корисної звички читати.

Запитання для обговорення

  1. Які вроджені здатності є у людини?
  2. Що важливіше для читання — розпізнавати літери чи розуміти значення слів?
  3. Чи пам’ятаєш ти, як вчився/лася читати?
  4. Як уява й пам’ять залучені в процес читання?
  5. Що тобі нагадує клинопис?
  6. Як ти гадаєш, чому Месопотамію назвали Межиріччям?
  7. Які найдавніші тексти дійшли до нашого часу? Про що вони?
  8. Чим єгипетське письмо відрізняється від шумерського?
  9. Чому єгиптяни використовували папірус у сувоях, а не окремими аркушами, як ми зараз папір?
  10. Де виник алфавіт?
  11. Євреї називають себе «людьми книги». Чому письмо набуло для них такого важливого значення?
  12. Який народ першим почав писати текст з пропусками між словами?
  13. А хто запровадив літери для голосних звуків?
  14. Чи зручно читати бустрофедоном? Чому?
  15. Для чого ми зараз використовуємо розділові знаки? А для чого їх використовували греки?
  16. Чим відрізняється читання вголос і мовчки? Коли ти читаєш вголос?
  17. Хто важливіший для сприйняття тексту — автор чи оратор?
  18. Які лікувальні властивості має читання?
  19. Що таке кодекс?
  20. Яка нинішня писемність є найдавнішою?
  21. З чого виготовляли папір у Китаї?
  22. Яке письмо виявилося найбільш придатним для друку?
  23. Де почали друкувати паперові гроші?
  24. Яку перевагу у читання вніс поділ на великі і малі літери?
  25. Яка норма читання була в монахів-бенедиктинців? Навіщо була встановлена така вимога?
  26. Чи бачив/ла ти двоповерхові столи? Для чого їх використовують зараз, а для чого — в давнину?
  27. Що є відповідником «читального каменя» нині?
  28. Що таке ініціали?
  29. Які переваги і недоліки поширення латини в Європі?
  30. Як пов’язані між собою верблюди і бібліотеки?
  31. Чому слов’яни мають свою абетку, а не користуються латинською?
  32. Як використовували воскові таблички?
  33. Чому виник самвидав? Які обмеження він має і яку свободу дає?
  34. Які переваги мало друковане видання на противагу рукописному?
  35. Чому книжки народними мовами продавалися краще, ніж латиною?
  36. Що було прообразом сучасних серіалів?
  37. Чому виникла передплата газет?
  38. Як ти відмічаєш у книзі місце, на якому зупинився/лася читати?
  39. Що тобі нагадує осуд надмірного читання у ХІХ столітті?
  40. Навіщо існує цензура? У чому її користь, а в чому шкода?
  41. Що таке авторське право? Якими способами його можна захистити?
  42. Для чого використовують шрифт Брайля?
  43. Що для тебе є цінним у читанні?
  44. Скільки людей потрібно, щоб створити книжку?
Бажаєте отримувати інформацію про новинки, знижки та івенти Порталу?