Химерний Київ. Легенди, лякачки та цікавинки
Історичний
контекст
У 1982 році в Києві провели пишне святкування його 1500-річчя. За цей час Київ бачив Русь (на честь самого Києва її часто і називають), нашестя монголів, правління великих князів литовських, магнатів Речі Посполитої, козацьких гетьманів, російських імперських урядовців, владу радянську та сучасну українську. Фактично кожен із цих періодів життя Києва залишив після себе якісь пам'ятки.

У давнину Київ був місцем, де сходилися торгові шляхи. До того ж він розташований на зручному місці — на межі лісів та лісостепу. А особливо принаджує до життя на київських пагорбах водна артерія — Дніпро.
Київ мав два періоди розквіту: руський та сучасний. За часів Русі відбудовувався дитинець (укріплена центральна частина міста) на Старокиївській горі і заселявся Поділ. Щоб зайти до Києва, потрібно було пройти чи проїхати через одні з міських величних воріт. Сьогодні в Києві можна знайти реконструйовані Золоті ворота (м. Золоті ворота) та Лядські ворота (м. Майдан Незалежності).
Кожен з руських князів роду Рюриковичів мріяв княжити в Києві. Але Русь роздирали внутрішні чвари та братовбивчі війни між князями. Вони припинилися лише в 1169 році, коли володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський захопив Київ і розорив його, не залишившись тут правити. До речі, побачити портрет цього князя можна у Володимирському соборі (зліва від входу на колоні головного нефу), автор — видатний художник Віктор Васнецов.
Так Київ десакралізувався, перестав бути столицею, княжити в якій означало мати претензію на княжіння всією Руссю. На північному сході постають нові потужні міста, в яких будуються кам'яні Кремлі. З цих міст у майбутньому постане Московія.
Після розграбування Андрієм Боголюбським Київ спалили і знищили монголо-татари у грудні 1240 року. Після цього Київ остаточно втратив свою вагу та став периферійним містечком.
Кількість населення, яка була в місті до спалення монголами, — приблизно 50 тисяч — Київ зміг відновити лише в другій половині ХІХ століття. Тоді, в 1861 році, в Україні скасували кріпацтво та люди почали масово переїжджати із села до міста. Після того на короткий час Київ перетворився з губернського центру на столицю держави — Української Народної Республіки, згодом — УНР. Після приходу до влади більшовиків Київ тимчасово втратив свій столичний статус (столицею став Харків). У 1934 році відбулося перенесення столиці з Харкова знову до Києва. З тих часів Київ був позбавлений столичного статусу лише під час німецької окупації (столицею рейхскомісаріату Україна на той час було Рівне). У 1991 році зі здобуттям Україною незалежності Київ став столицею України.
Після Другої світової війни Київ почав стрімко відбудовуватися та значно перевершив свої довоєнні розміри. Починаючи з 50-х років ХХ століття, Київ активно «перекинувся» на лівий берег. Чи помічали ви, що на лівому березі старі будинки (і то лише «сталінки») можна знайти лише в так званому районі «Стара Дарниця», а решта забудови — значно новіша? Тому старим і «химерним» Києвом сьогодні вважають його правобережну частину.
Психологічний коментар
Коментар для підлітків 11+
Навіть якщо ти не киянин/ка, книжка допоможе тобі зрозуміти деякі психологічні та загальноісторичні моменти:
-1-
Психологія містичного
-2-
Химерність історії
-3-
Екзистенційні питання
Психологія містичного
Порозмірковуй, чому людей так приваблюють легенди та таємниці? Та навіть і ти — яку екскурсію б вибрав/ла — у краєзнавчий музей твого міста чи містичну подорож у покинуті будівлі? З давньогрецької «містика» перекладається як «таємниця». А інтерес до таємниць у живих істот на інстинктивному рівні: саме бажання пізнати і зрозуміти провокувало людей з давніх часів вчитися, знаходити відповіді і розвиватися.

На рівні мозку за нашу допитливість відповідає нейрогормон дофамін. Він «включає» у тобі центри задоволення в мозку, коли ти отримуєш завдання з викликом, от-от почуєш якийсь секрет або передчуваєш проходження нового рівня улюбленої гри. Дофамін схвалює наші дії, орієнтовані на пізнання та досягнення. От і різні таємничі місця чи загадки природи ваблять нас своїми секретами, бо нам хочеться розібратися, у чому ж там насправді «родзинка».
А ще додається адреналін, бо різні містичні місця часто переплетені з моторошними історіями чи легендами-лякачками — і коли ти перебуваєш у таких місцях, то природно відчуваєш пришвидшене серцебиття і дихання, лоскіт нервів. На такі відчуття особливо ласі підлітки та молодь, оскільки їхній поріг чутливості через загальний гормональний сплеск теж підвищується, і звичайні події вже не так вражають, як раніше. Потрібна «більша доза» — хочеться переглядати жахастики, слухати страшні історії і пориватися у містичні або небезпечні закутки міста.
Але пильнуй: цю природну особливість використовують маркетологи, продавці чи навіть шахраї, пропонуючи щось містичне і таємниче за велику (або просто невиправдану) ціну. Знаючи про те, як дофамін може активізувати нашу допитливість, а адреналін провокувати на ризиковані дії, — не піддавайся емоціям і гормонам. Є ще сила волі, і ти завжди можеш вибирати те, що буде тобі на користь.
Є й інша сторона медалі: коли лякачки чи забобони наповнюють нас емоцією страху і роблять його заручниками. Тоді свій стан стає вже важко контролювати. У той момент, коли відчуваєш, що жахливі ірраціональні думки чи почуття від почутого починають просочувати тебе всього/всю, постарайся виставити фільтри:
-a-
Проговори про себе чи вголос: «Я не беру це у своє життя» або «Тобі твоє, мені моє». Тобто фільтруй історії, які трапилися не з тобою, не приміряй їх на себе, а відсікай. Ця фраза не блокує співчуття до інших, але дає змогу тобі не заглиблюватися в чужі історії, містичні почуття і страхи. Цей прийом, до речі, допомагає психотерапевтам, що стикаються із безліччю складних життєвих історій, залишатися в ресурсному стані, щоб допомагати іншим.
-b-
Коли з'являється безпричинний страх, зосередься на 5 своїх реальних відчуттях і чесно відповідай: 1) що я зараз бачу? 2) які звуки я зараз чую? 3) який присмак на язиці? 4) які запахи вловлюю? 5) що відчуває моє тіло, на чому стоять мої ноги, чого торкаються руки? Можна легенько вдарити себе долонями — по ногах, руках, тулубі, голові. Ця техніка дає змогу повернутися в реальність, змістити акцент з думок на тілесні відчуття.
Химерність історії
Київ і вся наша країна дійсно схожа на багатошарову мозаїку, у якій переплітаються дуже різні, іноді навіть протирічні історії. Наприклад, біля станції метро Арсенальна ще й сьогодні стоїть пам'ятник гарматі, з якої повсталі робітники заводу «Арсенал» стріляли по армії Центральної Ради (яка, по суті, була першою українською національною державою, проявом національної свідомості, цілі якої вдалося досягти лише у 1991 році).

А ще Олександр Довженко, відомий український режисер і письменник, що виступав у тому повстанні на боці Центральної Ради, через роки зняв фільм «Арсенал», показуючи трагедію повсталих робітників. І це ще не все: раніше на місці гармати стояв пам'ятник Іскрі та Кочубею — козацьким старшинам, які доносили Петру І про його можливу зраду Іваном Мазепою (щоб розібратися в неоднозначності цієї постаті — читай однойменну книгу нашого видавництва). Одначе, що цікаво: цей пам'ятник стояв на вулиці, яка сьогодні носить ім'я гетьмана Мазепи! І це теж невипадково: він вклав багато коштів у розбудову чи підтримання церков та інших будівель на цій вулиці.
Багато цікавих прикладів химерності історії ти знайдеш у книзі. Але не сприймай химерність як щось негативне. Переплетення різних ідеологій, подій, навіть різних правд — це ландшафт нашої історії. І водночас це дає нам перевагу: толерантність до інакшості і вміння з'єднувати протилежне в один візерунок. Згадай навіть відому пісню про вишиванку: «Два кольори мої, два кольори, червоне — то любов, а чорне — то журба». У єдності різноманітного ми можемо досягати нового рівня цілісності і балансу. Навіть Євробачення 2016 року, що проходило в Києві, взяло собі за девіз «Святкування різноманітності». А тому й ми, вшановуючи строкатий історичний досвід нашої країни і проходячи вулицями столиці, які пам'ятають різноманітні пристрасті, маємо і приймати цю строкатість, і формувати на її основі свою опору, історичну пам'ять і національне майбутнє.
Екзистенційні питання
Це різні філософські поняття: життя, смерть, свобода, вічність, сенс. Персони, які згадуються у книзі про Київ, по-різному ставилися до них. Хтось вбачав сенс у наживі, хтось — у культурній розбудові столиці, хтось робив ставку на епатаж, а комусь було важливо творити в ім'я кохання. В будь-якому разі приклади з книги — певний слід, який дійшов до нас через роки, а то й століття. Він проявляється у будівлі або кладовищі, у пісні або легенді, у містичній загадці або оптимістичній настанові.

Після прочитання книги можеш подумати і про свій слід: чим ти вже запам'ятаєшся своїй сім'ї, друзям, місту чи країні? Ми переконані: навіть якщо у твоєму житті є прикрі помилки, конфлікти, некомфортні почуття чи роздуми (це нормально) — твій внесок у красу життя на планеті вже вагомий, навіть якщо тобі здається, що він мізерний. Посміхнутися перехожому, допомогти другові, щиро поговорити з батьками, не купити зайвий раз пластикову упаковку чи таки донести її до спеціального сміттєвого баку — це все наші сліди, які разом допомагають нам жити гарніше і щасливіше.
Як читати:
У книзі подано 5 тематичних розділів із кількома історіями, які читаються легко і швидко. Ось поради, як це зробити цікаво:
-a-
Для всіх: можна читати історію і, орієнтуючись на ілюстрації книги, одразу розглядати фотографії об'єкта в інтернеті, щоб краще уявити. А із цих фото можна переходити на статті, які детально розказують про місце.
-b-
Для киян або тих, хто збирається скоро відвідати столицю: корисно прочитати розділ і завітати до описаної місцини, щоб побачити все на власні очі.
-c-
Для запеклих дослідників: можна позначати описані місця на карті (або ставити мітки у Google Maps чи в інших застосунках карт), щоб потім легше планувати екскурсії з друзями.
-d-
Для юних бізнесменів: занотовувати цікавинки і їхнє розташування на карті, тренуватися у розповіді легенд — так можна збирати групу зацікавлених, щоб проводити їм непересічну екскурсію, навіть за оплату.
Психологічний коментар
Коментар для батьків:
Книга — ще одна ідея цікаво провести час у місті з дітьми, які вже підросли:
-a-
дослідникам архітектури чи біографій буде цікаво побродити вздовж особняків і маєтків;
-b-
поціновувачі історії оцінять прогулянку історичними місцинами, щоб відчути дух часу;
-c-
любителям адреналіну і таємниць припаде до душі екскурс у чудернацькі місця або пікнік біля містичної гори.
Жителям інших міст і сіл, некиянам, можна використати книгу, щоб почати цікавитися лякачками та легендами свого краю. Всюди можна знайти цікаві місця і навіть придумати до них екскурсію.

Окрім сімейного дозвілля або ідеї туристичного підприємництва, книга пропонує підліткам ще одну важливу думку: кожне місце має свою історію. Якщо ти не знаєш її, це не означає, що її немає. Пізнавати своє місто чи село, як і пізнавати свій рід, — це, по суті, привласнювати свою історію і віднайти свою опору. А отже — підвищувати рівень усвідомлення себе як особистості, частини роду, громадянина/ки свого міста і держави.
Запитання для обговорення
1
Чи подобається тобі подорожувати потягами? Чи хотілося б тобі мати власну кімнатку-купе?
2
Яку «пасхалку» залишив архітектор Замку зітхань?
3
Що спонукає людину приймати виклики, які спершу видаються неможливими? Що відчуває людина, яка втілила те, що здавалося неможливим?
4
Городецький прикрасив свій особняк фігурами тварин, оскільки:
був учасником руху Green Peace;
полюбляв сафарі;
в дитинстві мріяв бути ветеринаром;
його батько був дресирувальником.
5
Який вихід знаходили гурмани до появи холодильника, щоб пити зранку каву з вершками чи ласувати морозивом?
6
Чому, на твою думку, в Будинок з химерами складно потрапити і він часто не використовується?
7
Чому люди можуть боятися привидів? Які історії про привидів ти знаєш?
8
Що створювало дивні звуки в Замку Ричарда?
9
Чому ризиковано недоплачувати майстрам, у яких замовляєш роботу?
10
Хто такі меценати? Що мотивує людину ставати меценатом/кою?
11
Як би ти оздобив/ла кожну кімнату, коли б облаштовував/ла свій маєток? В якому стилі (можеш намалювати)?
12
Чому Леонід Родзянко дослухався до порад ворожки? Чи шкодував він про це?
13
Чи траплялося тобі колись вдало зорієнтуватися і вчасно підготуватися до чогось? Як цьому можна навчитися?
14
Навіщо в будинку, де нині розташована Спілка письменників, розсувна стеля?
для випускання поштових голубів;
для спостереження за зірками;
для поливу рослин дощівкою;
для молитви;
для запуску ліхтариків.
15
Для чого іноді прикрашали будинки бридкими істотами? Який захисний механізм у тварин це нагадує? (Прикинутись трупом чи чимось гнилим, огидним — щоб хижак гребував їсти.)
16
Чому Андріївська церква не має дзвонів?
17
Куди Андрій Первозванний сховав море?
18
Як ти гадаєш, чому люди схильні надавати великого значення символам? Який зв'язок між взаємним розміщення меча у статуї і хреста на дзвіниці до геополітичної ситуації у світі і амбіцій державців?
19
Чому гора саме «лиса»? Чи бувають «волохаті» гори?
20
Як ти гадаєш, чому на місці одних капищ із запровадженням християнства почали будувати церкви, а місця інших вважали відьомськими, нечистими?
21
Чи є зараз в Україні смертна кара? В які часи в Києві було виконано найбільше смертних вироків?
22
На честь яких баб назвали Бабин торжок?
23
Яких слов'янських богів ти знаєш? Які природні сили вони уособлювали?
24
Чому перша кам'яна церква Русі називалась Десятинною? В якому столітті її було зруйновано?
X;
XIII;
XV;
XX.
25
Уяви, як можна було б розповісти історію від імені липи на Старокиївській горі про події останніх 400–1000 років, які розгорталися навколо цього місця? Про що могла б розповісти липа?
26
Де похований князь Олег?
27
Що таке цукати?
28
Які фортифікаційні укріплення збереглися на території Києва? (Косий капонір, Круглі башти.)
29
Зелений театр називається зеленим, бо:
відвідувачі мали дрес-код — вбиратись у зелене;
замість квитків відвідувачам на руку ставили штампик зеленкою;
навколо росло багато зелених дерев;
архітектора, який спроектував театр, звали Симеон Зелений.
30
Що зараз розташоване на тому місці, де стояв цирк Петра Крутікова?
31
Як ще використовували приміщення цирку, окрім власне циркових вистав?
32
Завдяки чому Київська фортеця збереглася майже неушкодженою?
33
Що можна було б влаштувати у підземних казематах, окрім карцерів для в'язнів? Уяви, що б там могли зробити, наприклад, митці?
34
Як могла спасти на думку ідея поселити в одному будинку представників однієї професії? Навіщо це було зроблено?
35
Про що свідчить прояв поваги до померлих? Як ставлення до смерті впливає на спосіб життя людини?
36
Яка установа має власну пожежну частину?
Верховна Рада;
Охматдит;
Київський телецентр;
Національний банк України;
Бібліотека імені В.І. Вернадського.
37
Що стало причиною Куренівської трагедії?
надмірна кількість опадів;
злив заводських відходів;
сейсмічна активність;
диверсії зловмисників.
38
Кого страчували в Бабиному Яру за часів Другої світової війни?
кримінальних злочинців;
євреїв;
кулаків (заможних селян);
ромів (циган);
українських націоналістів;
кримських татар;
радянських шпигунів.
39
Чи може нерозділене кохання не спустошувати, а наповнювати?
40
Як ти гадаєш, чому Врубель вибирав собі для моделей душевнохворих?
41
Роздивись картини Врубеля: що ти можеш сказати про їхню кольорову гаму?
42
Що на твою думку спричинило замах на Петра Столипіна?
43
Як розгорталися події в Російській імперії в наступні роки після вбивства прем'єр-міністра?
44
Кого міг уособлювати образ Змія в давніх легендах?
45
Роздивись мапу Києва і знайди на Оболоні сліди річки Почайни.
46
Що таке сап'ян?
47
Які книги могли б бути в бібліотеці Ярослава Мудрого? Які відомі книги вже були написані в світі до того часу?
48
Хто міг ховати скарби? Навіщо це робили?
49
Як ще можна пояснити знахідку чаші, окрім існування телепорту?
50
На честь чого можуть бути названі різні місцевості, звідки беруться топоніми?
51
Що зараз є околицями Києва? Як ти гадаєш, чи може з часом Київ «поглинути» і ці місця?
52
Чому дерева, в які поцілила блискавка, називали перуновими?
53
Навіщо монахи шукали усамітнення?
54
Що таке просфори?
55
Чи вдалося Досифею зберегти свою таємницю?
56
Що означає слово «китай»? Як ти гадаєш, чому так назвали азійську країну?
57
Чи доводилося тобі чути історії про самовільну появу образів святих на стінах? Навіщо людям потрібні дива?
58
Що мотивує одних людей допомагати іншим?
59
Що дає людям відчуття небесного покровителя? А захисника міста чи особистого янгола-охоронця?
60
Чому Михайлівський собор назвали Золотоверхим?
61
Що таке фініфть?
62
Чому радянська влада руйнувала храми?
63
В якому році відновили Михайлівський собор?
64
В яких випадках дзвонять у дзвони?
65
Звідки походить назва Лядських воріт?
66
Чим запам'яталася тобі княгиня Ольга? Хто такі Кирило і Мефодій?
67
Чому сонячні годинники з різних сторін альтанки Самсона мають інший вигляд?
68
Який міф зображує фонтан на Контрактовій площі?
69
Що таке лавра?
70
Що таке літопис? Чим літопис відрізняється від підручника з історії? Що в сучасному світі нагадує літопис?
71
Вважається, що у Києво-Печерській лаврі є мощі одного з легендарних богатирів. Про кого йдеться?
72
Про що можна домовитися з покійником?
73
Що в Києві збереглося без змін від часів Київської Русі?
Золоті Ворота;
Кирилівська церква;
Михайлівський Золотоверхий монастир;
Софія Київська;
Десятинна церква.
74
Чим старовинні графіті відрізняються від сучасних?
Більше книжок цієї серії
Повернутись