Мандри давні та нещодавні

Історичний
контекст

Протягом усієї історії людства нас супроводжують мандри. Люди, маючи доволі скромні матеріально-технічні можливості, розселилися земною кулею, освоїли нові материки й острови.

Перше освоєння нового континенту відбулося приблизно 40–35 тисяч років тому, коли давні люди на легких човнах потрапили в Австралію. А приблизно 14–13 тисяч років тому люди перейшли Берингову протоку (яка на той момент була скута льодом) і опинилися в Америці.

Розселившись по планеті, люди почали «відкривати» інші землі в різні способи: воєнна експансія, купецька експедиція або ж елементарна цікавість. У давнину чоловік міг найнятися на купецький чи військовий корабель, щоб побачити світ. Для жінок такої можливості не було.

Починаючи з епохи Великих географічних відкриттів (XV–XVI століття), людство освоїло майже всю Землю (окрім мерзлот Антарктиди й Антарктики). У Середньовіччі (V–XV століття) одиничні мандри були переважно релігійним паломництвом. В Україні ще з часів Русі відомі паломники, які мандрували на Святу Землю. У маршрутах українських пілігримів були такі місця, як Афон, Єрусалим, Рим тощо. Багато цих мандрівників залишили свої записки, які є унікальним джерелом з історії повсякдення. Нині саме завдяки цьому можна дізнатися, що їли, пили, який одяг носили, а головне — про що думали тодішні мандрівники.

У Новий час (XVII–XIX століття), вже після Середніх віків, формується явище туризму у вигляді, близькому до сучасного. Люди починають їздити на лікування в гори, на море тощо. Із розвитком транспорту й технологій туризм набирає значних обсягів. Визначальними для туризму стали відкриття парового двигуна та зростання популярності пароплавів і потягів. Відтепер люди могли пересуватися швидше та зі значним багажем.

Із появою цивільної авіації туризм став іще більш доступним для широкого загалу. Географія подорожей значно розширилась. Щоб потрапити на інший континент, не треба витрачати тижні, а то й місяці. Тепер у будь-якій точці світу можна опинитись щонайбільше за добу.

Психологічний супровід

«Мандри давні та нещодавні» — це книга-мандрівка. Разом із головним героєм Ярославом, який разом з батьками пливе на сучасному поромі, читачі можуть дослідити зміну маршрутів, транспорту та людей протягом століть. Місто Царгород тепер зветься Стамбул, а дорога до нього триває добу замість тижнів, але досвід мандрівників минулого залишається актуальним і сьогодні.

Цю книгу доречно прочитати перед початком подорожі. Спільна мандрівка чи відпочинок інколи може не виправдати очікувань і додати клопотів. Настрій і почуття одного з членів родини можуть відображатися на інших, тому варто підготуватись і обговорити всі питання напередодні. У книзі на початку кожного маршруту можна прочитати, як подорожні збирались у дорогу. Кожен із них мандрував у різному напрямку на різних видах транспорту.

Як підготуватися до подорожі, щоб вона стала захопливою
і цікавою пригодою?

Складіть маршрут.

Обговоріть правила безпеки.

Придумайте заняття у дорозі.

Ведіть щоденник вражень.

1. Маршрут

Завчасно обговоріть із дітьми маршрут і складіть план місць, які хочете відвідати. Доручіть сину чи доньці створити список цікавих музеїв, атракціонів, історичних пам’яток і визначних місць. Це допоможе зрозуміти бажання дитини, дасть змогу проявити відповідальність і навчить планувати дозвілля. Запропонуйте зробити для родини коротку презентацію і спільно вирішіть, що і коли відвідаєте.

2. Правила безпеки

По-перше, познайомте дитину з правилами роботи аеропорту, вокзалу, порту чи автомобільної станції: як зрозуміти, де потрібний літак? Чому на вході багаж потрібно класти на спеціальну рухому стрічку? Як знайти номер вагона? Подивіться відео чи документальний фільм, розгляньте схеми й карти — це зменшить хвилювання і напругу.

По-друге, обов’язково домовтеся про алгоритм дій у разі, якщо дитина загубилась. Навіть якщо не виходить зателефонувати і повідомити батькам своє розташування, дитина може звернутися по допомогу до працівників аеропорту чи вокзалу або чекати, поки її знайдуть батьки на тому місці, де вона загубилась. Домовляйтеся про місце або час зустрічі, якщо розходитесь. Це може бути стійка з інформацією, магазин із яскравою вивіскою тощо. Інструкції мають бути зрозумілими для дитини, щоб вона могла самостійно відтворити їх.

3. Заняття у дорозі

Далека дорога може бути складною: діти часто втомлюються, нудьгують або вередують. Щоб мандрівка пройшла максимально комфортно, запропонуйте дітям придумати заняття у дорогу. Відповідно до тривалості маршруту та виду транспорту вони можуть спланувати розваги: книги, дорожні ігри, головоломки, мультики чи кіно, малювання у блокноті — нехай виберуть і підготують усе необхідне. Також можна доручити дітям допомогти приготувати перекуси й купити смаколики в дорогу.

4. Щоденник вражень

Під час мандрівок ми вивчаємо світ інтенсивніше, ніж зазвичай. Інші краєвиди, культура, мова, звичаї — усе це привід для рефлексії і збагачення чуттєвого досвіду. Для дітей подорожі — це не лише емоційно насичені переживання, а й нові знання. Запропонуйте вести щоденник вражень чи мандрівний журнал. Це може бути записник, блокнот чи зошит, куди занотовують цікавинки й історичні факти, вклеюють фото, квитки, картинки, обгортки. Можна зробити такі щоденники доброю традицією, фіксуючи враження і яскраві моменти з подорожей.

Як і кілька століть тому, подорожі — це справжні пригоди, які розширюють кругозір, вчать новому та допомагають відчути себе частинкою великого світу. Зверніть увагу на висновки Василя Григоровича-Барського, який самотужки обійшов багато країн. Обговоріть з дитиною, що вони можуть означати і спробуйте сформулювати власні висновки чи настанови, які стануть корисним орієнтиром у мандрівках.

Бажаємо вам приємного читання і приємних подорожей!

Запитання для обговорення

Ігор Цеунов, Марія Діденко, Валентина Мержиєвська

Більше книжок цієї серії

preloader