Нічийний хруль
Історичний
контекст
Побачити та навіть доторкнутися до льодовикової доби можна взявши лопату та копнувши глину. Жовту глину науковці називають лесом — це пил, який зносило з льодовика. А ще люди, які жили в ті часи, залишили археологічні стоянки з крем’яними знаряддями праці. Сьогодні ці стоянки розкидані по всій Землі. В Україні могла бути лише одна перешкода життю людей — льодовик, південна межа якого коливалася відповідно до змін клімату. Найпівденніша межа його поширення — місто Кременчук на Полтавщині. Цікаво, що льодовик не був суцільним, а поширювався так званими «язиками» — один з яких і доходив до Кременчука. Наприклад, на Сумщині майже немає пам’яток з часів, коли люди співіснували з мамонтами, а сусідня Чернігівщина є чи не найбагатшим регіоном на такі пам’ятки.
Психологічний супровід
Книга про хруля — це книга про дружбу, тож можна затіяти з дитиною цікаву розмову про те, що означає дружити.
У тексті зображено дружбу звірів: вони зустрічаються, вітаються, разом вирішують складні питання і заступаються одне за одного. Так само відбувається і дружба людей. Запитайте у сина чи доньки, з ким він чи вона дружить? За якими ознаками розпізнати друзів? А якщо друзі сваряться, чи припиняють дружити? От у Тупу, Вуку і Нура було певне непорозуміння щодо того, куди діти хруля, і Тупу навіть сам пішов від друзів. Але у визначальний момент, коли мамонтеняткові загрожувала гієна — і вовчичка, і носороженя прийшли йому на допомогу.
А от чи були мишенята друзями нашим головним героям? Цікаво це обговорити разом із дитиною. Хто такий справжній друг? Відповідаючи на це запитання, юні читачі розкриють вам свої ціннісні орієнтири — перші цеглинки майбутнього світогляду.
Окрім теми про дружбу, книжку про хруля можна використати, щоб ознайомитися із різними людськими якостями,
адже кожна із тваринок ніби уособлює якийсь тип людей і їхні риси:
Нехай ваша дитина сама спробує описати кожного з персонажів/ок, а ви допоможіть їй. Можна пригадати знайомих, які теж проявляють названі риси характеру. І наостанок назвати риси своїх рідних і власні. А щоб самопізнання було всеохопним і цікавим, можна розпитати знайомих — від батьків до друзів і вихователів — «Який/а я?» З цієї вправи надалі можна розгорнути бесіди на тему самооцінки, зворотного зв’язку, сильних сторін і зон росту (тобто які якості варто в собі розвивати і як це можна робити). І, до речі, це завдання підходить для будь-якого віку. Спробуйте і ви — можливо, на вас чекають відкриття нових граней у собі! 😉
Запитання для обговорення
- Що називали світлим оком?
- Чому друзі так назвали хруля?
- Чому хруля хотіли віддати бізонам?
- Чи доводилося тобі спершу відмовлятися від чогось, а пізніше шкодувати?
- Що можна зробити, коли двоє твоїх друзів чи то посварились, чи то образились одне на одного?
- Чи хороша була мишача ідея відкупитися від гієни хрулем?
- Ким виявився хруль?
- Чому звірята погодилися йому допомогти дістатися поселення?
- Як ти гадаєш, чи стримав хруль обіцянку не полювати на мамонтів?
Ігор Цеунов, Діана Житня-Кебас, Валентина Мержиєвська
Більше книжок цієї серії
