Школознавство
Історичний
контекст
Школа як навчальний заклад з'явилася на території сучасної України за часів Київської Русі. На стінах Софії Київської, побудованої в ХІ столітті, є графіті, авторство яких приписують учням. Але варто відзначити, що школи були поодинокі і більшість людей не вміла навіть писати і читати, а ті, хто вміли — вчились вдома або при монастирях.

Популярними були «освітні тури» по багатьох навчальних закладах Західної Європи.

За козацьких часів з'явилися школи, які утримувалися на кошти містян. Там могли навчатися діти незалежно від соціального стану та рівня доходів батьків. А католицькі монахи-єзуїти створили цілу мережу своїх шкіл в Україні.
Пізніше, у ХІХ столітті, наймасовішими були «дяківські» церковно-приходські школи, де навчалися сільські діти. Натомість у містах були гімназії. У другій половині ХІХ століття вперше з'явилися школи для дівчат.

З приходом радянської влади в Україні до школи пішли навіть дорослі, адже було оголошено кампанію боротьби з неписьменністю. А для дітей навчальні програми дуже змінились. Раніше школярі вивчали Закон Божий і мертві мови (латину, давньогрецьку) та читали античних авторів. Проте в 20-х роках ХХ століття обов'язковим елементом шкільної освіти стало впровадження політичної інформації. У школі обговорювали поточні політичні події та передові статті в газетах. Діти обов'язково спочатку мали ставати жовтенятами (названими так на честь Великої Соціалістичної Жовтневої революції), а згодом — піонерами та комсомольцями. Із незалежністю України ця система перестала існувати.

Сучасна освіта дуже різноманітна — усі можуть вибрати її за власним смаком.
Психологічний супровід
Завжди корисно змістити фокус уваги з близького на далекий, щоб побачити сьогодення у перспективі всього розвитку — від минулого до майбутнього. Так само корисно школярам дізнатися про історію шкіл та формування шкільної освіти — щоб глибше зрозуміти суть сучасного навчання.

Книга допомагає розвивати такі важливі функції мислення:
1
Порівняння
2
Аналіз
3
Узагальнення
4
Синтез та абстрагування
5
Рефлексія

Звісно, багато школярів запитує: «Навіщо потрібна школа?» І це абсолютно нормальне запитання, ба більше — навіть потрібне, щоб сформувати власну позицію щодо навчання (яка буде відлунювати протягом усього життя). А тому, коли дитина з кривлянням поскаржиться, що «навчатися — це дарма витрачати час», не поспішайте доводити свою думку, а поцікавтеся, чому вона так гадає? Які є аргументи? В книзі можна знайти багато таких приводів для аргументів. А найголовніше для дослідження цього питання — зробити це у масштабі, «зумуючи» свою увагу до широкого осмислення.
Порівняння
Через пошук спільного і відмінного діти вчаться ідентифікувати унікальність кожного нового явища. Щоб зрозуміти суть сьогоднішнього навчання, корисно подумати, що із сучасної школи було раніше, а що з'явилося нещодавно? Якою школа була у різні часи і коли була найбільш схожою до теперішньої? Найпростіша форма порівняння — рухатися від зворотного, через частку НЕ. На що точно НЕ схожа сучасна школа? Чим вона НЕ є зараз? Чого зараз у сучасній школі НЕмає з того, що було раніше? А от питання, добре це чи погано — це вже розвиток наступної мисленнєвої функції.
Аналіз
Аналітичні здібності допомагають дитині прийняти рішення, правильно розуміти і виконувати завдання, тлумачити дії та реакції інших людей. Найпростішою формою аналізу можна назвати одвічне запитання «Що добре, а що погано?». Розпочніть з дитиною обговорювати, що у навчанні кожної епохи було добрим, а що поганим, на вашу думку? Що допомагало, а що заважало? Візьміть за правило, що в усьому можна побачити щось хороше — це сприятиме меншій категоричності і більшій гнучкості у формуванні світогляду (а отже, і легкій адаптації до швидких змін у світі).
Узагальнення
Допомагає розвивати корисну навичку — знаходити щось загальне і спільне навіть для різних з першого погляду явищ. Незважаючи на різноманітність форм, у різні часи закладами освіти були саме школи. А от чому всі вони названі одним словом — гарне запитання для «прокачування» функції узагальнення. Також можна запитати, що об'єднує учнів усіх часів.
Синтез та абстрагування
Про ці навички говорять менше, адже вони за своєю природою неконкретні і закладають основи саме абстрактного мислення. Синтез дозволяє повчитися бачити цілісність, єдність різноманітностей, одну мозаїку, складену з різних клаптиків. Абстрагування допомагає утримувати в голові уявні речі і умовиводи, які неможливо виразити матеріально, та осмислювати явища і поняття. Після прочитання і обговорення можна запитати дитину, що таке, на її думку, школа? Яке своє тлумачення він чи вона може запропонувати? Навіщо люди вчаться? Для чого людству потрібна школа? А якщо школа зникне, чи буде щось замість неї, і якщо так, то що?
Рефлексія
Це надважлива функція мислення для дітей. Вона допомагає розуміти свої відчуття і стани, сформувати ставлення до різних питань. На цьому рівні закладаються і емпатія, і емоційний інтелект, і самовираження. А тому будь-які запитання, що стосуватимуться суб'єктивної оцінки читача/ки (наприклад, «Як ти ставишся…?», «Як тобі цей момент…?», «Що ти відчуваєш, коли читаєш тут…?»), дають змогу змістити фокус уваги із зовнішнього світу на внутрішній, до своїх почуттів, думок та власних запитань. А звідси й буде виокремлюватися власний погляд, у якому є право на висловлення своїх вражень «тут і зараз», без оцінки та виправлення.
Запитання для обговорення
1
Як дізнатися, до чого саме варто готуватись у майбутньому?
2
Яка людина є успішною, на твій погляд?
3
Що тобі подобається в твоїй школі?
4
Що ти хотів/ла б змінити в школі?
5
Чи знаєш ти, яку роботу виконували діти твого віку в селі раніше? А можливо, і тепер?
6
Як ти гадаєш, чи багато вільного часу залишалося на навчання? А на ігри?
7
Навіщо дітей взагалі чомусь навчати?
8
Якби замість школи, до якої ти ходиш зараз, треба було піти на навчання до майстра, яке ремесло ти б вибрав/ла? Які ще ремесла тобі відомі?
9
Скільки часу тобі б знадобилося, щоб від руки переписати книгу, яку ти читаєш?
10
Як гадаєш, хто мав можливість читати книги за часів Київської Русі?
11
Чи чув/ла ти про домашнє навчання (хоумскулінг)? Які переваги школи над хоумскулінгом і навпаки?
12
Хто міг навчатись у січовій школі?
13
Пам'ятаєш, як називали вчителя в січовій школі? Які асоціації у тебе виникають з цим словом?
14
Як ти розумієш слово «самоврядування»? Чи є воно у вашій школі?
15
Хто такі джури?
16
Які були способи наповнювати шкільну скарбницю? На що ці кошти витрачали?
17
Чи любиш ти співи?
18
Як ти думаєш, чому дівчат не брали до січової школи?
19
В якій країні в сучасному світі говорять латиною?
20
Колеги — це:
учні єзуїтського колегіуму;
працівники кол-центру;
товариші по роботі чи навчанню;
колекціонери.
21
Звідки походить слово «єзуїт», що воно означає?
22
Скільки мов ти вивчаєш? Які твої улюблені предмети в школі?
23
Як ти вважаєш, чи потрібно вміти переконливо висловлювати свою думку? В єзуїтських колегіумах цьому навчалися на уроках риторики. А на яких уроках ти вчишся цьому зараз?
24
Що таке братська школа?
школа, в яку приймають на навчання лише братів;
школа, яку заснували брати;
школа при церковній громаді;
школа, в яку із собою треба щось брати.
25
Спробуй уявити, яким би був світ зараз, якби колись давно не з'явилися друкарні? Чи існувало б щось, чого зараз немає? А, може, навпаки — чогось з того, що є зараз, взагалі не було б?
26
Чи доводилось тобі прогулювати уроки? Поділись, що ти відчував/ла в цей момент?
27
Що таке парафіяльна школа?
школа, в якій навчають виготовляти парафін;
школа при церковній громаді;
школа, в якій всі заняття відбуваються парами;
школа, в якій вивчають фізичні властивості пари.
28
В парафіяльних школах навчання починалося пізно восени, а чим займалися діти на канікулах? Що вивчали в парафіяльній школі?
29
Для чого у школі застосовували різки? Як ти вважаєш, чи це був хороший спосіб? Які були плюси, мінуси, «підводні камені»? Чому зараз різки не застосовують?
30
В чому полягали відмінності у навчанні між гімназіями та парафіяльними школами?
31
Чи навчаються разом хлопчики і дівчатка у твоїй школі? Які в цьому переваги і вади? Чи хотілось би тобі спробувати вчитися в школі, де всі діти однієї статі?
32
Чи є у тебе в школі шкільна форма? Як ти вважаєш, для чого її придумали?
33
Про кого чи про що, на твою думку, треба розказувати дітям у школі? Про що має бути найперший урок у житті дитини?
34
Чи доводилось тобі колись чути про Леніна? Як ти думаєш, навіщо про нього так часто згадували в Радянському Союзі? Про кого зараз у школі згадують найчастіше?
35
Чи знаєш ти якісь сучасні товариства і спільноти для дітей? Чи вони обов'язкові для всіх?
36
Як ти вважаєш, чи є щось таке, чого хочуть всі діти?
37
Навіщо взагалі потрібна школа? Чому це важливо? Чи існують ще якісь способи досягти того, що дає школа?
38
Якби ти робив/ла свою школу, якою вона була б? Які предмети там були б? Які вчителі і учні? Які могли б бути правила у твоїй школі? Якщо любиш малювати — намалюй таку школу.
39
Як можуть змінитися школи в майбутньому? Що може зникнути, а що з'явитися?
Більше книжок цієї серії
Повернутись