Стріла степу
Історичний
контекст
Сармати — одне з найвідоміших кочових племен, які прийшли з басейну річки Волги та жили на території сучасної України (поряд зі скіфами та кімерійцями). Вони мали спільне іраномовне походження зі своїми попередниками — скіфами. Сучасні науковці ведуть запеклі дискусії щодо єдності сарматів. Наразі переважає версія, що сармати — це узагальнена назва території, на якій жили племена язигів, роксоланів та інші. Хронологічно сармати існували з III століття до Р. Х. до ІІІ століття Р. Х.
Назва «сармати» вперше трапляється в Геродота. Він писав, що сармати походять від шлюбу скіфів з амазонками і називав їх савромати. Геродот у четвертому томі своєї праці «Історія» писав, що савроматська дівчина не вийде заміж, доки не вб'є ворога.
Із часів Середньовіччя сарматів пов'язували зі слов'янами. Починаючи з ХV століття, серед шляхти був популярний сарматський міф. Тодішні хроністи-історики бачили витоки сарматів від біблійних часів та вважали їх пращурами поляків.
Єдиними свідками життя сарматів, що залишись до сьогодні, є їхні могили — кургани. Проте археологам не відомі сарматські поселення. Це пов'язують з їхнім кочовим способом життя. У сарматських курганах як поховальний інвентар іноді знаходять вироби з коштовних металів.
Психологічний супровід
Історія про Фаті з племені сарматів — це історія про характер, світогляд, дружбу, втрати і знахідки. З книги можна дізнатися, як жили племена сарматів багато років тому. Але водночас описані переживання дівчинки знайомі для нас і так само актуальні.

Як починається дружба? Можна простежити її драматургію на прикладі дружби Фаті з конем. Спочатку — перша зустріч, зацікавлення одне одним. Далі — перебування поруч, проведення часу разом, спільні ігри, у яких кожен із друзів ніби доповнює одне одного. Кульмінація — коли дружба проживає непростий момент, можливо, грозу, а можливо, якийсь конфлікт. Це лякає і засмучує. Але гроза минається, а друзі можуть залишитися разом, і це важлива підтримка.
Запитайте у дитини про її друга чи друзів. Як починалася їхня дружба? Що цінного дитина отримує з неї? А що може дати своєму другові чи подрузі? Коли ваша дитина отримувала підтримку від друзів? А в яких ситуаціях сама надавала її? Що відчувала тоді? Бесіди про дружбу закладають світоглядні основи доброти, віддачі, вдячності, вірності і взаємодопомоги. Поговоріть про те, що у кожної людини на Землі може бути друг, і не один. Як-от у непосидючої дівчинки Фаті непокірний кінь — проте разом друзям добре і затишно. У вашої дитини теж буде багато друзів, обов'язково запевніть її в цьому ;) А ще батьки завжди будуть вірними друзями! А хто ще? Сармати сприймали тварин як друзів. Чи згодна з цим ваша дитина?
Під час прочитання опису грози зверніть увагу, як реагує ваш юний слухач/ка. Чи є переживання страху разом із героїнею? Акцентуйте увагу на тому, що гроза пройшла, а з Фаті і конем все добре. І це гарний початок бесіди про страхи: чого боїться ваша дитина? Що допомагає їй проживати страшні ситуації? Зі страхами можна боротися, щоб їх зменшити:
-1-
Створити оберіг, який буде захищати дитину. Це може бути іграшка-вартовий, цінна для вас обох річ, амулет чи хрестик на шиї, можна придумати що завгодно!
-2-
Намалювати або виліпити те, чого боїться дитина, а потім перенести страх у «в'язницю» — її можна придумати будь-якою, головне, щоб страх був надійно схований або запакований і не міг вибратися.
-3-
Уявити собі страх, показати, який він за розміром (можна показати руками чи представити у просторі), а потім уявляти, як він «здувається», як повітряна кулька і зменшується, зменшується... Коли страх стане маленьким, його можна помістити у сірникову коробочку і спалити, викинути або далеченько сховати.
-4-
Можна також намалювати персоніфікований страх і, дивлячись йому в очі, голосно сказати (або прокричати для відчуття своєї сили): «Я більше не буду тебе годувати!» і навіть показати страхові язик. Після цього з малюнком можна вчиняти, як хочеться — викинути, зім'яти, потоптатися чи домалювати кумедні ріжки і вусики або ж відкласти, щоб час від часу повторювати страхові, що ми його не боїмося ;)
У всіх цих проблемах ключовою фігурою для дитини виступає дорослий, а саме хтось із батьків. Дитині потрібно опиратися на батьків, щоб гармонійно пізнавати світ і проживати складні емоції. Завдяки підтримці значимого дорослого дитина може проживати безпечно і корисно навіть горювання, розпач і злість. Розгляньмо кожну з проблем.
Горювати
за втраченим
Важливий також момент оплакування дівчинкою Фаті своєї втрати — дуба. До того ж героїня думала, що окрім дерева, втратила ще й друга-коня. На жаль, ми всі щось втрачаємо час від часу, це дійсно неприємно. Для дітей втратити важливі, навіть дещо сакральні речі, означає загубити опору. А це сприймається як небезпека, тому може викликати сильну тривогу і розпач. Розкажіть дитині приклад із власного життя, коли схожа ситуація спіткала вас. І обов'язково поділіться, як ви впоралися з цим. Горювати за втраченим — нормально. Тут не гріх і поплакати: насправді сльози полегшують біль і допомагають змиритися із даністю, на яку ми вже не можемо вплинути. Оплакування сприяє швидшому загоєнню, бо тоді ми приймаємо ситуацію такою, яка вона є, не намагаючись марно боротися із нею, якщо втрата дійсно невідворотна (як у прикладі з дубом). А тому відгорювання сльозами у дітей дає їм потрібну емоційну розрядку. Після цього приходить прийняття і з'являється мотивація рухатися у пізнанні далі. Не бійтеся дитячих сліз, навіть дуже гірких. Скажіть собі, що здатні їх витримати, і дитині краще плакати, ніж не плакати. Будьте поруч і підтримуйте, навіть простими обіймами. Зі сльозами дитина буде відпускати складну для себе ситуацію.
Але наголосіть і на тому, що коли ми втрачаємо щось — можемо щось і знайти. Так під час оплакування дуба до Фаті повернувся кінь і допоміг їй змиритися. А кожна втрата ще й вчить нас цінувати: речі, стосунки, здоров'я, час та багато іншого.
Запитання для обговорення
1
Чи є у тебе затишні місцинки, в яких тобі подобається перебувати? А є такі місця, де чомусь не подобається?
2
Що таке кибитки?
3
Хто першим прокидається у вашій родині? Що ти любиш робити, щойно прокинувшись?
4
Що означає твоє ім'я? Чи цікавився/лася ти у батьків, чому тебе назвали саме так?
5
Як ти розумієш вислів «гострий язичок»?
6
Що означає «людина з характером»? Чи бувають люди «без характеру»?
7
Чи є в тебе якісь схованки, бази, хатинки на дереві? Чи вмієш ти лазити по деревах?
8
Чи уявляєш ти себе іноді кимось іншим? Ким? Що тобі в цьому подобається?
9
Чи є якась справа, якої тебе навчають батьки?
10
Що таке табун?
11
Чи є в тебе домашня тваринка? Якщо так, то чи вмієш ти її доглядати? Можливо, навіть розпізнаєш її настрій: коли вона весела, а коли сумна?
12
Чи пробував/ла ти молоко різних тварин? Наприклад, коров'яче і козине? Чи схоже воно на смак? Зараз можна придбати також «молоко», яке не зовсім молоко — мигдалеве, соєве, гречане. Як ти гадаєш, чому його також називають молоком?
13
Який твій улюблений напій?
14
Як ти думаєш, чим Фаті сподобався чорний кінь?
15
Що робила Фаті, коли приходила до коня? Як кінь сприймав дівчинку?
16
Як ти ставишся до грози? Як пов'язані між собою грім і блискавка?
17
Як ти думаєш, чому люди могли боятися чи досі бояться грози? Чи є в цьому небезпека?
18
Як гадаєш, чому Фаті випустила коня?
19
Чи доводилося тобі бачити, як сильний вітер ламає дерева? Що ти відчуваєш, коли спостерігаєш за наслідками буревію?
20
Чому кінь повернувся, якщо міг втекти?
21
Яким було життя Фаті, коли вона виросла?
Більше книжок цієї серії
Повернутись