Українські землі до українців. Як жили давні слов’яни

Історичний контекст

Сьогодні історію давніх слов’ян досліджують як за наявними археологічними, так і за писемними джерелами. На цьому прикладі цікаво простежити, як науковці пов’язують історичні народи, про які йдеться в писемних працях античних авторів (переважно римлян, а пізніше — ромеїв, себто мешканців Візантії), з археологічними культурами. Слов’яни виходять на історичну арену на межі ер. Перших слов’ян традиційно пов’язують із зарубинецькою археологічною культурою. Археологічні пам’ятки цієї культури розміщені «кущами» (скупченнями) по 10–15 на берегах найбільших рік. Римські хроністи у своїх творах називають людей, які мешкають в лісах Північної України, Білорусі та Польщі, венедами.

Кінець зарубинецько-венедському етапу в історії слов’янської археології поклала навала готів у ІІ столітті від Р. Х. на Східну Польщу та Волинь. Готів пов’язують із вельбарською археологічною культурою, що поступово переформатувалась у черняхівську. У V столітті від Р. Х. постали дві вже власне слов’янські культури: празько-корчацька та пеньківська. Їх пов’язують з історичними племенеми антів та склавинів.

Після Великого переселення народів почалося велике розселення слов’ян: племена займали землі, які були спустошені гунами. Саме в цей час слов’яни і зайняли території, що частково відповідають сучасному ареалу розміщення слов’янства. Слов’яни зайняли Центральну Європу і Балкани й просунулися на північ Східної Європи, змішуючись з балтами й угро-фінами. Саме по осі північ-південь. У ІХ столітті від Р. Х. сформувалася середньовічна мегадержава Русь (від Балтії до Київщини).

Коментар для читачів 11+

Книжка про давніх слов’ян написана у легкій та цікавій манері. Але крім захопливого процесу читання, є щонайменше 2 важливі причини прочитати «Українські землі до українців» :

• Аналіз себе
• Пізнання історії

Аналіз себе

У книзі описані події тисячолітньої давнини. Проте ми можемо бачити віддзеркалення племенного життя у своєму власному, наприклад, у поведінці. Вигляд процесів, можливо, і змінився, але зміст залишився схожим.

Раніше люди об’єднувалися у племена, а племена — у союзи племен. Так було легше захищати себе або нападати на інших. Сьогодні у нас так само є потреба знаходити собі компанію до душі, в якій нам безпечно і затишно. А деякі компанії об’єднуються, щоб лякати інших. Так, сьогодні молоді люди можуть ходити на «стрілки», розбиратися, хто «головний на районі», встановлювати певну ціну за «кришування» — точнісінько, як тисячу років тому дружинники збирали полюддя.

Фольклор і писемні джерела передавали жахастики про ворогів: ромеї демонізували слов’ян, слов’яни — ромеїв, готів, гунів тощо. Хіба не існує досі чіткий розподіл на «своїх» і «чужих»? Так само як і збирання лякачок про ворогів — які особливо почали актуалізуватися під час українсько-російської війни на Сході.

Раніше племена, шукаючи кращої долі, вирушали в дорогу і пересувалися на інші території — навіть без впевненості, що знайдуть дійсно кращу долю. Схожий процес відбувається і сьогодні в підлітковому віці: молоді люди активно випробовують різні види діяльності та творчості. Вони можуть кочувати від компанії до компанії, частенько вирушають з «насидженого сімейного місця» в авантюрні подорожі (навіть якщо ці подорожі відбуваються до сусіднього двору).

У давні часи слов’яни виготовляли для себе прикраси-фібули. А сьогодні ми полюбляємо прикрашати себе певними зовнішніми атрибутами — сережками, каблучками, ременями, значками — дехто для краси, а дехто саме на позначення свого статусу. Працівники тату- та пірсинг-салонів, магазинів аксесуарів та магазинів брендового одягу теж задовольняють саме цю потребу своїх покупців. Виділятися зачіскою, стилем одягу та аксесуарів, навіть мовним діалектом — своєрідний спосіб показати, з «якого я племені».

Так само, як і тисячі років тому, сьогодні без упину відбувається зародження та змішання різних культур: музичних, спортивних, геймінгових, ґеґових тощо.

Існує певний «список речей», важливих для життя. Але якщо раніше це були «хліб-коровай-трава», як згадується у нашій книжці, то сьогодні для успішного життя це можуть бути «смартфон-wi-fi-кредитка». Цікаву тему підняла письменниця Настя Мельниченко, роздумуючи, які б її скарби через тисячу років знайшли нащадки і що б сказали про неї. Спробуй і ти подумати, що можна назвати твоїми скарбами? І що вони розкажуть про тебе через тисячоліття?

Раніше люди прагнули наблизитися до князя з його військом, щоб відчувати себе у безпеці. Відвага князя з дружиною утверджувала його силу та владу. Щось подібне існує і сьогодні у культурі: навіть у школі діти об’єднуються довкола тих, хто проявляє певну «крутість», вирізняється відважними, хоча й не завжди розважливими вчинками. У різних компаніях може бути різна «крутість»: вкрасти пляшку енергетика під носом у касирів чи курити на закинутому даху. Для інших — це пройти найскладніші рівні у грі або мати більше 5 тисяч підписників в Інстаграмі. А ще для когось — читати по роману на тиждень або розумітися на термінах квантової фізики. В будь-якому разі принцип мислення сьогодні схожий на принцип мислення давніх людей, а отже, ми проходимо свою еволюцію, просто на новому рівні.

Коли ми знайомимось із історією наших предків і проводимо аналогії із сучасним стилем життя — варто пам’ятати про розвиток, щоб не залишатися на рівні прадавнього способу життя. Сьогодні ми вміємо не лише писати і документувати свою історію. Ми навчилися краще домовлятися, визначати себе як націю, приймати інакшість (адже це не обов’язково щось загрозливе і вороже) і співіснувати із представниками різних народів та етносів. Зрештою нині ми вже краще розуміємо свою природу. А тому діємо більш ефективно, злагоджено і цивілізовано, чого бракувало нашим предкам-слов’янам.

Пізнання історії

Ще одну причину познайомитись із цією книжкою навела сама авторка. Вона порушує одвічне питання багатьох школярів: навіщо знати історію? І влучно відповідає на нього: без знання свого бекграунду тобою легко маніпулювати, вселяти відчуття меншовартості, слабкодухості, залежності від інших. Якщо не знаєш своєї історії, то легко повіриш у міфи й легенди про «поневолених і бідних» українців, яких завжди освічували й захищали іноземці. Знання — це дійсно сила. Наприклад, сила не піддаватися на провокації і розуміти дійсну суть речей. Знання своєї історії — один із твоїх джедаївських мечів. Не нехтуй цією зброєю.

Коментар для батьків

Запропонована книга про давніх слов’ян — це передусім цікавий діалог з авторкою, яка через зрозумілі пояснення, цікавинки і приклади розповідає про наших історичних предків. Тож книга зовсім не схожа на підручник, але точно й компетентно передає знання з історії, археології та етнографії. Книга стане чудовою знахідкою під час вивчення у школі в курсі історії часів Візантійської імперії, Великого переселення народів, зародження Русі.

Самовизначення

Чужинці називали наших предків слов’янами (венедами, антами, склавинами). Потім Нестор Літописець згадує вже самоназвані племена полян, древлян, сіверян та інші. Очевидно, що ці назви були аргументовані та викликали якісь асоціації. Запитайте у своїх підлітків, як би він / вона міг / могла назватися? За якими ознаками вибиралася б назва? Можна придумати декілька варіантів. Батьки ж можуть допомагати своїми версіями, особливо якщо версії дитини виявляться занадто самокритичними.

Така вправа буде цінною для формування в підлітків рефлексивного мислення — тобто такого, при якому можна подивитися на себе з боку, проаналізувати свої вчинки та подумати над причинами своїх емоцій, дій, думок. «Хто ти?» — запитання не для нападу на особистість, а для стимулювання роздумів про себе, свої сильні сторони й соціальні ролі.

Варіантів самоназв може бути безліч, слова можуть бути придуманими або справжніми. Можна відштовхуватися від інтересів («танцюристка» чи «геймер», інста-гьорл чи панк-рокер), від соціальних ролей (донька / син, учень чи подруга, сестра чи братан, громадянка чи патріот) — від чого завгодно (песикошанувач, тортофанат, книговумен). Основний ефект вправи — осмислення себе і накопичення знань про себе. Це важливо для формування цілісної особистості.

Цінності

У книзі згадується про антські (слов’янські) скарби. Тема скарбів завжди цікава й захоплива, але вона розкриває також і тему цінностей. Що я готовий/а назвати своїми життєвими скарбами? Якщо трапиться халепа, що першим візьму зі собою? Що ці речі можуть про мене розказати? Чи точно вони мене опишуть, чи різнобічно? Обговорюйте з підлітками такі запитання. Вони допомагають зрозуміти свої пріоритети і мотиви. Також можна запропонувати вправу — написати 10–20 цінностей на різних клаптиках паперу або стікерах. А далі — вишикувати їх у рейтинг від останнього до першого. Перший номер у рейтингу означатиме те, від чого ніколи не готовий/а відмовитися. Така вправа допоможе усвідомити свої моральні орієнтири, отримати додаткову опору, зрозумівши, на які цінності і принципи можна спиратися. Не забувайте про уточнювальні запитання, досліджуйте внутрішній світ своєї дитини з обережною цікавістю, як справжні дослідники і поціновувачі!

Комунікація з іншими

У книзі багато розповідається про союзи племен, співпрацю чи війни з іншими народами, взаємодію між різними верствами людей. Комунікація з іншими — це чи не найважливіша тема для підлітків. Бо освоєння соціального світу набуває стрімкого розвитку саме у підлітковому віці, а основою соціуму є взаємодія між людьми. Ставлення до інших (як до ворогів, друзів чи партнерів), визначення себе у комунікації (чим я можу бути корисним і кого шукаю для своєї користі), почуття у взаємодії (дружба, любов, ненависть, презирство) — всі ці теми були актуальними ще у давніх племен і залишаються такими й сьогодні. Поговоріть із дитиною про те, як він / вона обирає друзів, у які компанії входить чи намагається увійти, яким би хотів/ла себе позиціонувати перед іншими і чому. Розкажіть про свій досвід соціалізації у підлітковому віці, власні пошуки «своїх» та наслідки цих пошуків. Бесіда про стосунки допоможе підліткам краще зрозуміти взаємодію між людьми. Ці бесіди можуть не дати відповідей на всі запитання. Але ми переконані, що народжені запитання набагато важливіші за відповіді, бо вони спонукають до роздумів. А роздуми — це один із визначальних процесів підліткового віку. Якщо вам здається, що ваша дитина «увійшла в ступор», ні про що не думає чи зависла у ґаджеті — найімовірніше, він / вона наразі перебуває у роздумах. Про світ, про соціум, про себе. У цей момент можуть стати у пригоді як уточнювальні запитання, так і мовчазна підтримка. Головне — не стати войовничими гунами і не змести «неприродну» поведінку чутливих підлітків, а бути пильними дослідниками-етнографістами, вивчаючи химерний підлітковий всесвіт.

Запитання для обговорення

1. Які переваги великих імперій над меншими країнами? Які недоліки?
2. Як ти вважаєш, що потрібно вміти або мати, щоб вдало правити імперією?
3. Які в тебе були чи є бажання в 11 років?
4. Як ти думаєш, за якими ознаками римляни визначали, хто є варваром, а хто — ні?
5. За якими ознаками можна визначити, що певна спільнота жила на одному місці тривалий час?
6. З якими цілями один народ нападав на інший?
7. Чому народи можуть мати різні назви?
8. Які є давні слов’янські народності?
9. Чим відрізняються оповіді про себе від оповідей іншими людьми?
10. Чому про давніх слов’ян ми можемо дізнатися тільки розповіді сусідів, але не самих слов’ян?
11. Коли в давніх авторів виникла цікавість до слов’ян?
12. За якими ознаками можна визначити спорідненість народів?
13. З якою метою варвари нападали на Римську імперію?
    – стирання її з лиця землі;
    – заробітки;
    – потрапляння в рабство;
    – здобування цікавих римських речей;
    – пошук харчів;
    – втеча від нападів на них самих;
    – туризм;
    – навчання високій культурі;
    – залякування римлян і збір данини.
14. Чому хатинки давніх слов’ян не були великими?
15. З яких матеріалів давні слов’яни будували хати?
16. У яких місцях полюбляли селитися? Чому?
17. Чому посуд у слов’ян був не надто гарним, як порівняти із сусідами?
18. Як науковці дізнаються, чим харчувалися люди в давнину?
19. Якби тобі довелося жити в часи давніх слов’ян, яке заняття ти б вибрав/ла?
20. Чому вірування людей у давнину були пов’язані зі стихіями і природними явищами?
21. Звідки сучасні дослідники дізнаються, у що вірили давні слов’яни?
22. Як давні слов’яни пояснювали створення світу?
23. Чому «темні віки» отримали таку назву?
24. Яку назву мають переселення великих груп людей?
25. До якого народу належиш ти? За якими ознаками ти це визначаєш?
26. Звідки і в якому напрямку розселялися слов’яни?
27. Чи вдавалося слов’янам переймати культуру тих народів, на землі яких вони приходили?
28. Чому Дунаєм у слов’янських культурах називали не лише саму річку Дунай?
29. Як римляни уживалися зі слов’янами, які заселили їхні східні землі?
30. Які ще міграції народів тобі відомі?
31. Навіщо люди ховали скарби?
32. Чому анти вдавали незаможних?
33. Який спосіб здобуття влади був найпоширенішим серед давніх слов’ян?
34. Як за скарбами можна визначити розташування столиці?
35. Які шляхи були найнадійнішими в VI столітті?
36. Що робити, якщо знайдеш скарб?
37. Які лишилися спогади про здатність давніх слов’ян домовлятися?
38. Чим могли займатися слов’янські жінки?
39. Чим відрізняються дружинники від ополчення?
40. У якій місцевості слов’янам вдавалося воювати найкраще?
41. Яким було рабство в давніх слов’ян?
42. Як далеко запливали слов’яни на човнах?
43. Хто такі князі? Як можна було стати князем? Яку він мав владу?
44. Від якого слова походить назва князівського поселення «городище»?
    – горо́д;
    – го́род;
    – городити;
    – городок;
    – загородка.
45. Як навчалися люди тоді, коли ще не було шкіл?
46. Які види слов’янського письма ти знаєш?
47. Як ти думаєш, від якого слова походить назва «бояри»?
48. Вибери обов’язкові ознаки держави:
    – визначена територія;
    – визначене населення;
    – єдина мова;
    – закони, податки;
    – представники влади, керівництва;
    – поліція;
    – взаємини з іншими державами;
    – корупція.
49. Які держави виникли одночасно з Руссю?
    – Франкська;
    – Російська;
    – Польська;
    – Угорська;
    – Чеська;
    – Монгольська.
50. Чому вишиванки оздоблювали орнаментами по краях сорочки?
51. Хто кому сплачував данину за часів князя Олега?