З мамонтами і бізонами

Про книгу

Первісні люди не залишили по собі письмових свідчень, тому складно уявити, що вони любили, чого боялися, із чого раділи. Однак історії про те, як усе починалося, бувають найцікавішими, і нам природно хочеться знати, звідки взялося людство та як йому велося в часи без каналізації, супермаркетів і громадського транспорту.

Володимир Тиліщак, археолог і публіцист, розповідає захопливу історію про льодовиковий період, про людей, які жили в ньому, а також про те, звідки ми можемо дізнатися, якими вони були. У яких домівках мешкали наші далекі предки? Що їли і як роздобували цю їжу? У що вдягалися? Як розважалися? Яким було їхнє дитинство? І які дивовижні звірі жили навколо них? «З мамонтами і бізонами» відповідає на ці питання — і ще на багато інших.
Переглянути в магазині

Історичний контекст

Уся історія Землі складається з кліматичних періодів похолодання і потепління. Давню історію Землі й зокрема історію змін клімату вивчає геологія (з давньогрецької гея — земля, логос — наука). Час життя людей у геології називають четвертинним періодом. Він ділиться на дві великі геологічні епохи: плейстоцен і голоцен.

Люди в Україні живуть упродовж цих двох епох. Саме з плейстоценом науковці пов’язують останні льодовикові періоди, коли льодовик укривав земну поверхню суцільним шаром криги. Щось подібне нині можна побачити в Антарктиці. У найхолодніші часи південна межа криги доходила до Кременчука на Полтавщині.

Найдавніші відомості про людей на території України датуються приблизно одним мільйоном років тому. Але найчисленніші знахідки археологічних залишків життєдіяльності людини відносять вже до пізніших часів. Скажімо, люди сучасного антропологічного типу Homo sapiens прийшли на територію України приблизно 40–35 тисяч років тому.

Поступово ставало дедалі холодніше. Приблизно 18–16 тисяч років тому температура впала настільки, що сформувалися морозобійні тріщини в землі. Залишки від цих тріщин можна побачити й зараз: якщо копати глину, то в ній простежуються тонкі білі вертикальні лінії, схожі до ниточок. Часто на дні таких тріщин археологи знаходять археологічний матеріал, який просто падав у них.

Людина давніх часів мала адаптуватися до життя в умовах жорсткого клімату прильодовикової тундри. Тут не росли високі дерева і дув постійний вітер. У таких умовах наші пращури займалися переважно полюванням і збиральництвом.

Приблизно 10 тисяч років тому льодовик почав танути. Це спричинило значні зрушення в житті людини. Тварини, пристосовані до холодного клімату, масово мігрували на Північ, земля набухала, ставала схожою на болото, а в постійній вологості стали з’являтися москіти. Також унаслідок танення льодовика істотно підвищувався рівень води світового океану, річки отримували сучасні обриси, формувалися берегові лінії морів.

Фактично одночасно із таненням останнього льодовика на Близькому Сході з’явилося сільське господарство, поступово замінюючи звичне збиральництво. Після танення льодовика світ глобально змінився, сформувався сучасний клімат.

Психологічний супровід

Людям завжди було цікаво дізнаватися, як усе почалося. Як виникла планета, чому на ній є океани й суша, як з’явилися люди. Книжка про льодовиковий період пропонує захопливу подорож у життя первісних людей і розповідає про їхній спосіб життя, побут, вірування.

Утім, текст не тільки розповідає про історію, а й торкається інших сфер знань.

  • Допомагає зрозуміти абстрактні поняття — наприклад, час і відстань. 

Яким завдовжки був льодовик? Чи дійсно він такий великий? Скільки це — 40 тисяч років тому?
Щоб краще зрозуміти розміри, спробуйте їх візуалізувати чи провести аналогії. Наприклад, згадайте, скільки часу ви зазвичай витрачаєте на дорогу до школи, на море чи до бабусі. Якщо уявити, що їхати з Києва до Чернігова дві години, то з Києва до Фінляндії можна дістатися за 22 години (як 11 разів до Чернігова!). І весь цей час у давнину можна було б їхати лише по льодовику (якби тоді були машини). Ось яким величезним він був.
На початку книжки автор пропонує цікавий спосіб візуалізації часу: якщо промовляти слово «один» і уявляти, що ця мить дорівнює цілому року, то довелося б говорити це слово цілий день безперервно, щоб охопити час до льодовикового періоду.

  • Підживлює інтерес до фізики, біології, географії.

Чому у відлигу буває холодніше, ніж у мороз? Як утворився чорнозем? Чому мамонти зараз вже не живуть? Навіщо людям волосся на шкірі? Книжка розповідає про все це — і ще про багато інших деталей первісного життя. Та немає сумніву, що після її прочитання в юних читачів виникне чимало власних запитань. І це гарний привід заінтригувати їх майбутнім вивченням відповідних предметів — а також простежити, на що насамперед спрямовані зацікавлення дитини.

  • У книжці є аргументація того, чому навчатися так важливо. Адже як виживали би первісні люди виживали, якби не навчалися?

Завдяки спостереженню й накопиченню знань вони змогли опанувати вогонь, виготовляти й покращувати знаряддя праці, шити собі теплий одяг і створювати житла.

Поміркуйте з дитиною: як навчання первісних людей допомогло сьогоднішньому людству? Що було б, якби люди не одомашнили тварин, не навчилися сіяти зерно, не винайшли списометалок?
Адаптація до нових періодів відбувалася саме завдяки навчанню. Тому під час похолодання — а потім і потепління — люди вижили, на відміну, наприклад, від мамонтів.
Ви також можете запитати в дитини, чого вона навчилася сьогодні (із того, що ще не вміли печерні люди). І подумати, як ці знання і вміння можуть допомогти людству через багато тисяч років.

  • Книжка допомагає зрозуміти і деякі аспекти нашої психології: наприклад, чому ми некомфортно почуваємося в темряві, чому іноді відчуваємо тривогу, чому полюбляємо не дуже корисну їжу. Усі ці механізми дісталися нам у спадок із первісності.

У давнину темрява приховувала небезпеку, а для здобуття їжі треба було готуватися до виснажливого та ризикованого полювання. Тому сьогодні мозок «схвалює» наше запасання легкої їжі, пам’ятаючи про довгий голод давнини.

Первісні люди передали нам свої механізми виживання, хоча деякі вже можуть бути неактуальними. Якщо читаєте книгу разом із дитиною, запропонуйте відшуковувати приклади таких «спадків»: що з тих реакцій та емоцій, які ми здатні проживати сьогодні, передали нам давні люди?

  • Оповідь про льодовиковий період може підштовхнути й до теологічної розмови. Адже, збираючи по шматочку давню історію, археологи розповідають нам про вірування первісних людей.

У що люди вірять зараз? У що вірить ваша дитина? У що вірите ви? Нині так само є багато теорій щодо того, що нам складно пояснити. Існують численні філософські вчення та релігії, які пропонують свої погляди на світ.

Ви можете розказати дитині про власні погляди й запитати, які з них їй відгукуються, а які — ні. Такі бесіди допоможуть формувати цілісний світогляд, а водночас і критично його осмислювати.

  • Мабуть, одне із найцікавіших явищ давнини для сучасних дітей — це процес ініціації.

Щоб заслужити статус і назву дорослих, первісні юнаки та дівчата часом мусили жити в суворих умовах та проходити непрості випробування, що готували їх до дорослого життя.

Чого має навчитися ваша дитина, щоб бути готовою до дорослості? Поговоріть про це, дізнайтеся її думку й поділіться власним баченням.

Можете погратися в різні ініціації:

  1. ініціація до самостійного перебування вдома (можна перевірити навички замикання й відмикання дверей, користування побутовими приладами, дії в різних нестандартних ситуаціях тощо);
  2. ініціація до готування їжі (дитина може приготувати певну страву під наглядом дорослого, а потім повторити процес уже самостійно);
  3. ініціація до появи нового смартфона (перевірка навичок відкладати гаджет у будь-який момент, сідати обідати без смартфона, піклуватися про збереження його цілісності тощо);
  4. ініціація перед заведенням домашньої тваринки (можна запропонувати для початку доглядати за іграшкою або яйцем — щоб воно залишилося цілим після різних «маніпуляцій турботи»).

Важливо, щоб випробовування були посильними і водночас «на виріст», демонстрували серйозність і відповідальність більш дорослого періоду.

Запитання для обговорення

  1. Як, на твою думку, може змінитися життя людей на планеті, якщо знову настане льодовиковий період?
  2. Мерзлота — це:
    – холодна пора року;
    – промерзла товща землі;
    – вміст морозилки;
    – діти, що повертаються з зимової прогулянки.
  3. Куди доходив льодовик?
  4. Навіщо тварини мігрують?
  5. Викопні люди називаються так, тому що:
    – викопували собі житла-землянки;
    – викопували корінці для харчування;
    – у сучасному світі їх немає, є лише їхні викопні рештки;
    – вони першими почали викопувати могили для поховання.
  6. Скільки видів людей зараз живе на Землі?
  7. Звідки ми маємо відомості про прадавніх людей?
  8. Де найкраще шукати рештки первісних людей?
  9. Навіщо стінки розкопів роблять рівними?
  10. Що для археологічних досліджень важливе, окрім самої знахідки?
  11. Навіщо археологи граються у первісних людей?
  12. Як біологія і фізика допомагають археології?
  13. Який спосіб добувати їжу здається більш надійним — мисливство чи збиральництво? Чому?
  14. Чи було в давніх людей дозвілля? Як вони його проводили?
  15. Чому у відлигу буває холодніше, ніж у мороз?
  16. Чи може бути матеріал твердим, але не міцним? А міцним, але не твердим?
  17. Завдяки чому списометалкою вдавалося закинути спис далі, ніж рукою?
  18. Чому печерних людей так назвали?
  19. Як археологи дізнаються про одяг давніх людей?
  20. Чи могли давні люди малювати не лише всередині печер, а й зовні? Чого ж тоді малюнки знаходять переважно в печерах?
  21. Чи були в тебе такі події в житті, після яких ти почувалася (почувався) дорослою (дорослим)?
Бажаєте отримувати інформацію про новинки, знижки та івенти Порталу?