З усіх питань:
+38 067 131 39 48Іван Мазепа гетьманував чи не найдовше в козацькій історії України. Двадцять років тримав він булаву у своїх руках. За цей час багато разів і кардинально змінювалась як міжнародна політика, так і внутрішні обставини. До гетьманування Івана Мазепи в Гетьманщині один за одним змінювались очільники— цей період отримав назву «Руїна».
На момент отримання Мазепою булави в 1687-му йому було трохи менше за 50 років. Освіту він здобув у Києво-Могилянському колегіумі. А в 60-х роках XVII століття молодий Іван Мазепа, закінчивши навчання, вступив на службу до двору Речі Посполитої. Наприкінці ж 60-х Мазепа повертається в Україну і вступає на службу до гетьманів (спочатку до Петра Дорошенка, а згодом до Івана Самойловича). Завдяки цій службі майбутній гетьман добре орієнтувався в державницьких гетьманських справах. Фактично, за походженням він був представником полковницького стану.
У перші роки свого гетьманства Мазепа активно налагоджував зв’язки з московським двором. Спочатку це була царівна Соф’я, а згодом її молодший брат Петро І. Юний енергійний московський цар став довіряти Мазепі — так гетьман став ключовою особою у військових походах кінця ХVII століття.
Іван Мазепа широко відомий як благодійник. Він активно жертвував гроші на побудову храмів. Саме за його гетьманування були побудовані стіни-укріплення Києво-Печерської Лаври.
У 1700 році розпочалась Північна війна між Швецією та Московією. Петро І бачив за мету «прорубати вікно в Європу», тобто організувати прямий вихід Московії до Балтійського моря. Перед початком війни російському імператору здавалось, що вона буде швидкою і достатньо легко переможною для Московії, але вона затягнулася на 21 рік. Восени 1700 року відбулась битва за Нарву в якій шведські війська перемогли. Таким чином війна входила в затяжну фазу.
Швеція розпочала бойові дії проти Речі Посполитої. Вони домоглись зміни польського короля. У цей час розпочалось таємне листування між Іваном Мазепою і королем Швеції Карлом ХІІ. Іван Мазепа думав перейти на бік шведів і отримати протекторат Швеції над Гетьманщиною. Фактично, йшлося про незалежність України та її лояльність до шведів. Поступово шведські війська просувались усе південніше. У 1708 році Іван Мазепа із найближчим оточенням і військами перейшли на бік шведської армії Карла ХІІ. Улітку 1709 року відбулась Полтавська битва між шведськими та московськими військами в якій козаки та гетьман виступили на боці шведів. Війська Петра І перемогли і Мазепа був змушений тікати з України. Помер Іван Мазепа 21 чи 22 вересня 1709 року біля міста Бендери (Молдова).
Логіку дій Івана Мазепа пояснюємо давнім шляхетським правом бунту проти короля. Мазепу виховували в традиціях та уявленнях про владу саме з погляду Речі Посполитої. А московська традиція — традиція особистої вірності правителю. Іван Мазепа у випадку переходу на бік шведів використав шляхетське право на вибір феодала.
Буремні та суперечливі події, пов’язані з гетьманом Іваном Мазепою, відбулися чотири століття тому, але й досі викликають гарячі дискусії. Що не менш цікаво, смисл тих подій неабияк актуальний і сьогоденні, бо багатьма ознаками перегукується з нинішніми українськими реаліями. Зупинімося на них детальніше.
Світогляд — це система відповідей на безліч життєвих питань, які можна об’єднати у 4 основні групи:
Відповіді на питання з’являються внаслідок життєвого досвіду, у кожної людини він унікальний, а тому й двох ідентичних світоглядів не існує.
Якщо у світогляді з’являється питання, на яке немає відповіді, механіка світогляду підбирає дві можливі стратегії:
І, звісно, коли відповіді в однієї особи відрізняються від відповідей іншої — тобто світогляди відрізняються — починається конфлікт, основна суть якого зводиться до намагання утвердити єдину істинну відповідь або погляд на речі.
У Петра І та Івана Мазепи очевидно світогляди відрізнялися. У них різнилися погляди на стосунки між васалом і сувереном, права й обов’язки при укладанні домовленостей, алгоритми прийняття державних рішень, розправа над незгодними тощо. І кожен по-різному реагував на цю відмінність у світоглядах, і тому по-різному вчиняв у схожих умовах, діяв із власного життєвого досвіду та обставин.
Український світогляд сьогодні, якщо його можна узагальнити, зіткнувся з іншими, несхожими світоглядами, і перебуваючи через це в затяжному конфлікті, має розширювати арсенал відповідей на ключові питання:
Ці самі питання ставив собі й Іван Мазепа, коли приймав рішення про своє право на бунт. Тому драматизм його історії так по-новому зазвучав в останні роки, змушуючи переосмислити попередній встановлений погляд на гетьмана як зрадника та грішника.
Ярликування Мазепи так само актуалізується сьогодні, коли українці стикаються з ярликуванням із боку сусідів. Як тоді, так і сьогодні ведеться інформаційна війна.
Нині це, мабуть, основний спосіб, у який ведуться стратегічні бойові дії проти супротивника. Повномасштабні криваві операції, що охоплювали більшу частину світу, на щастя, залишилися у ХХ столітті. І будемо сподіватися, так і залишаться історією. Сьогодні ж головну ставку в конфліктах роблять на інформаційних операціях, що можуть знецінити, вселити сумніви й позбавити людських рис ворога.
Але така тактика успішно застосовувалася і раніше, і ситуація з потуранням Мазепи — яскравий тому доказ. Інформаційна війна проти гетьмана виявилася доволі успішною і дає свої результати навіть після декількох сотень років. Питання, над яким варто задуматися сьогодні: що зробило інформаційну нищівну кампанію проти Мазепи такою дієвою? Завдяки чому дії гетьмана, його заслуги та вчинки, що сьогодні відгукуються розумінням українцям, забулися й знецінилися на довгі століття? Як образ зрадницького, боягузливого та недалекоглядного Мазепи так довго утримувався у свідомості багатьох людей, суперечачи фактам його біографії? Відповіді на ці питання дозволять уникнути схожих сценаріїв сьогодні, коли інструменти інформаційної війни проти України стають дедалі вишуканішими та гнучкішими.
Тут маються на увазі як державні кордони, так і більшою мірою особисті кордони. Знову ж таки, у російського самодержавця та українського гетьмана були різні погляди на свої права та права один одного.
Питання ж, що виникали тоді в Івана Мазепи, спробуйте поставити і собі:
Зріла позиція стимулює до пошуку варіантів дій, які я можу впровадити. Незріла ж позиція змушує шукати винних і перекладати відповідальність за свої негаразди на іншого, вона не передбачає дій. Яку позицію, на вашу думку, обрав Іван Мазепа, коли зіткнувся із порушенням своїх прав і прав своїх громадян?
Особисті кордони — тобто те, що нам належить, те, що ми вважаємо цінним для себе і те, на що ми маємо право — це наша відповідальність.
А значить, недостатньо визначити винуватців і висловити їм своє обурення. При найнесприятливіших умовах ми можемо обирати, ким бути — жертвою обставин чи автором змін. Важливо своїми власними діями забезпечити цілісність своїх кордонів — свою безпеку, свої права. Принаймні намір це зробити — вже вихід із позиції жертви. То чи свідчать учинки Мазепи про його безхребетність, боягузтво, безвідповідальність? І що робить Україна сьогодні, щоб не бути жертвою обставин? І що може робити кожен із нас, щоб на своєму рівні приймати зрілу позицію і відстоювати свої кордони, світогляд, права? Не «ставлячи на місце» інших, а саме відстоюючи своє місце, по праву.
Історія Мазепи і подій, що розвивалися довкола нього, сьогодні дає поштовх не лише до переосмислення історії, а й до переосмислення і розширення власного світогляду — поглядів на себе, інших, світ і те, що більше за нас (для когось це Бог, для когось — Всесвіт, для когось — наука тощо). А значить, ознайомлення з цією історією в будь-якому разі вплине на розвиток.
Наші менеджери обов’язково повідомлять Вам, коли дана книга знову надійде в продаж.
Продовжити покупки