Психологічний супровід
Буремні та суперечливі події, пов’язані з гетьманом Іваном Мазепою, відбулися чотири століття тому, але й досі викликають гарячі дискусії. Що не менш цікаво, смисл тих подій неабияк актуальний і сьогоденні, бо багатьма ознаками перегукується з нинішніми українськими реаліями. Зупинімося на них детальніше.
- Зіткнення різних світоглядів
- Інформаційна війна
- Питання про права та кордони
Зіткнення різних світоглядів
Світогляд — це система відповідей на безліч життєвих питань, які можна об’єднати у 4 основні групи:
- Як бути із собою? (Хто такий я, що для мене цінне, чому я відчуваю певні емоції тощо).
- Як бути з іншими? (Хто такі інші, чим ми відрізняємося або схожі, як вирішувати конфлікти і ставитися до інших).
- Як бути із світом? (Які закони взаємодії у світі, що приносить перемогу чи успіх, які є принципи існування в світі).
- Як бути із Богом (Хто такий Бог, чи є він, як мені ставитися до того, що я не можу пізнати тощо).
Відповіді на питання з’являються внаслідок життєвого досвіду, у кожної людини він унікальний, а тому й двох ідентичних світоглядів не існує.
Якщо у світогляді з’являється питання, на яке немає відповіді, механіка світогляду підбирає дві можливі стратегії:
- шукати відповідь — формулювати її, дізнаватися, розвиватися, розширювати свої знання;
- ігнорувати питання — знецінювати його, боротися із тим, хто це питання порушує тощо.
І, звісно, коли відповіді в однієї особи відрізняються від відповідей іншої — тобто світогляди відрізняються — починається конфлікт, основна суть якого зводиться до намагання утвердити єдину істинну відповідь або погляд на речі.
У Петра І та Івана Мазепи очевидно світогляди відрізнялися. У них різнилися погляди на стосунки між васалом і сувереном, права й обов’язки при укладанні домовленостей, алгоритми прийняття державних рішень, розправа над незгодними тощо. І кожен по-різному реагував на цю відмінність у світоглядах, і тому по-різному вчиняв у схожих умовах, діяв із власного життєвого досвіду та обставин.
Як це перегукується із сьогоденням?
Український світогляд сьогодні, якщо його можна узагальнити, зіткнувся з іншими, несхожими світоглядами, і перебуваючи через це в затяжному конфлікті, має розширювати арсенал відповідей на ключові питання:
- Що для України цінне?
- Що варто відстоювати і якою ціною?
- Що відрізняє українців від інших?
- Який світ хочеться розгорнути в Україні, з якими принципами, з якими цінностями?
- Як домовлятися з іншими і які при цьому права й обов’язки сторін, що домовляються?
Ці самі питання ставив собі й Іван Мазепа, коли приймав рішення про своє право на бунт. Тому драматизм його історії так по-новому зазвучав в останні роки, змушуючи переосмислити попередній встановлений погляд на гетьмана як зрадника та грішника.
Ярликування Мазепи так само актуалізується сьогодні, коли українці стикаються з ярликуванням із боку сусідів. Як тоді, так і сьогодні ведеться інформаційна війна.
Інформаційна війна
Нині це, мабуть, основний спосіб, у який ведуться стратегічні бойові дії проти супротивника. Повномасштабні криваві операції, що охоплювали більшу частину світу, на щастя, залишилися у ХХ столітті. І будемо сподіватися, так і залишаться історією. Сьогодні ж головну ставку в конфліктах роблять на інформаційних операціях, що можуть знецінити, вселити сумніви й позбавити людських рис ворога.
Але така тактика успішно застосовувалася і раніше, і ситуація з потуранням Мазепи — яскравий тому доказ. Інформаційна війна проти гетьмана виявилася доволі успішною і дає свої результати навіть після декількох сотень років. Питання, над яким варто задуматися сьогодні: що зробило інформаційну нищівну кампанію проти Мазепи такою дієвою? Завдяки чому дії гетьмана, його заслуги та вчинки, що сьогодні відгукуються розумінням українцям, забулися й знецінилися на довгі століття? Як образ зрадницького, боягузливого та недалекоглядного Мазепи так довго утримувався у свідомості багатьох людей, суперечачи фактам його біографії? Відповіді на ці питання дозволять уникнути схожих сценаріїв сьогодні, коли інструменти інформаційної війни проти України стають дедалі вишуканішими та гнучкішими.
Питання про права та кордони
Тут маються на увазі як державні кордони, так і більшою мірою особисті кордони. Знову ж таки, у російського самодержавця та українського гетьмана були різні погляди на свої права та права один одного.
Питання ж, що виникали тоді в Івана Мазепи, спробуйте поставити і собі:
- Чи маю я право відстоювати себе, якщо мої права й особисті кордони порушуються?
- Чи можна переглянути домовленості, які мене більше не влаштовують? Чи можу я аргументувати, що саме мене не влаштовує і чого б мені хотілося?
- Що я можу робити, якщо з іншого боку домовленості не виконуються або нові пропозиції не приймаються?
- Як я можу відстояти себе, якщо не вдається домовитися?
Зріла позиція стимулює до пошуку варіантів дій, які я можу впровадити. Незріла ж позиція змушує шукати винних і перекладати відповідальність за свої негаразди на іншого, вона не передбачає дій. Яку позицію, на вашу думку, обрав Іван Мазепа, коли зіткнувся із порушенням своїх прав і прав своїх громадян?
Особисті кордони — тобто те, що нам належить, те, що ми вважаємо цінним для себе і те, на що ми маємо право — це наша відповідальність.
А значить, недостатньо визначити винуватців і висловити їм своє обурення. При найнесприятливіших умовах ми можемо обирати, ким бути — жертвою обставин чи автором змін. Важливо своїми власними діями забезпечити цілісність своїх кордонів — свою безпеку, свої права. Принаймні намір це зробити — вже вихід із позиції жертви. То чи свідчать учинки Мазепи про його безхребетність, боягузтво, безвідповідальність? І що робить Україна сьогодні, щоб не бути жертвою обставин? І що може робити кожен із нас, щоб на своєму рівні приймати зрілу позицію і відстоювати свої кордони, світогляд, права? Не «ставлячи на місце» інших, а саме відстоюючи своє місце, по праву.
Історія Мазепи і подій, що розвивалися довкола нього, сьогодні дає поштовх не лише до переосмислення історії, а й до переосмислення і розширення власного світогляду — поглядів на себе, інших, світ і те, що більше за нас (для когось це Бог, для когось — Всесвіт, для когось — наука тощо). А значить, ознайомлення з цією історією в будь-якому разі вплине на розвиток.
