Залюднена планета. Як нас стало сім мільярдів
Історичний
контекст
Останні двісті років людство невпинно супроводжує технічний прогрес, що поширився на всі сфери життя. Це помітно у тривалості життя, харчуванні, системі охорони здоров’я, мобільності людей тощо.
Людство, що почало свою історію, у кращому разі, з мисливства (а якщо глянути правді в очі — то з падальництва) та збиральництва, через віхи історії прийшло до виготовлення генно-модифікованих рослин та клонованих тварин.
Людство, що почало свою історію з кочового способу життя, залежного від маршрутів пересування тварин, стало будувати цілі міста в пустелі і насипати штучні острови в морі.
Психологічний супровід
Коментар для читачів 11+
Ми думаємо, дорогий читачу/ко, що дещо знаємо про тебе. Якщо ми вгадали — постав галочку навпроти кожного відгаданого пункту, а потім порахуй, скільки балів вийшло.
- Мабуть, ти вчишся у школі, і неважливо в якому форматі, але твоя основна діяльність наразі — навчання.
- Найімовірніше, ти хочеш жити у великому місті (можливо, у якомусь закордонному).
- Навряд чи ти мрієш стати фермером/кою і працювати у сфері сільського господарства.
- У майбутньому ти більше схиляєшся до шляху child-free або згодний/а мати не більше двох дітей.
- Якщо ти хворієш, то звертаєшся до лікаря, приймаєш ліки і витримуєш певну карантинну ізоляцію, щоб не заразити інших.
- Ти не п'єш воду з крана або з річки.
- Ти вважаєш, що померти у 50 років від старості — це зарано.
- Для тебе буде дикістю, якщо твого нареченого чи наречену оберуть для тебе батьки. Напевно, ти обиратимеш собі пару за власним уподобанням.
- Для тебе не буде прийнятним лікуватися у брудній лікарні чи приймати їжу від неохайного офіціанта з брудними руками.
- Ти нормально ставишся до того, що жінки можуть не лише народжувати дітей і доглядати за ними, але і працювати, досягати професійних успіхів та будувати кар'єру.
- Ти плануєш працювати не лише для заробітку, але і для задоволення.
- Ти чесно і без стьобу відповідав/ла на всі запитання вище і можеш не «по приколу» поставити галочку і навпроти цього пункту 😉
Що ж, порахуй бали. І якщо у тебе більше 5 — то можемо точно сказати, що ти житель/ка ХХІ століття. Але навіть якщо тобі здається, що твої відповіді і життєві вибори — тільки твоя власна воля й ініціатива, то книжка покаже, що твій спосіб життя — це переважно НЕ твій вибір. На те, як ти живеш сьогодні, як думаєш і чому надаєш перевагу, вплинули конкретні соціальні умови і тисячі років історії людства. І для того, щоб зрозуміти краще свою природу, ЧОМУ ти живеш і вчиняєш саме так, а не інакше, і в чому плюси такого способу життя — почитай книжку «Залюднена планета» 😉
- -1-
- вибрати запитання до певного розділу (чи його частин) — не читаючи, спробувати відповісти на них наперед; після цього прочитати розділ і знову продивитися початкові запитання до нього, порівнявши свої відповіді, адже тепер ти знатимеш більше;
- -2-
- читати по одному розділу, замальовуючи скетчі чи майнд-мепи прочитаного. А якщо не знаєш, що це (до речі, класні інструменти, погугли), то просто занотуй 3 основні факти з розділу, про які дізнався/лася;
- -3-
- розглядати графіки й ілюстрації, читаючи від однієї картинки до іншої, обговорюючи із друзями, батьками і вчителями знайдену інформацію.
А тепер декілька моментів з книги, на які ми хочемо звернути твою увагу.
1. Діти мають велику цінність
Вважай, що тобі пощастило, адже ти народився/лася у найсприятливіший для себе період. Тому що зараз якраз саме той час, коли діти мають велику цінність! І хоча, можливо, ти думаєш, що дитинство позаду і не вважаєш себе дитиною — у сучасному світі дитинство як ніколи безпечне і захищене (на законодавчому рівні дитинство завершується у 18 років, але з погляду психології наш мозок повністю формується до 25 років). Коли будеш читати — порівняй, як сприймали дитинство у різні часи. А вік юнацтва (тобто той, який ти проживаєш — приблизно 13–17 років) взагалі з’явився як поняття лише на початку 20 століття. Народись ти на 200 років раніше, то вже б, напевно, був зайнятий/а нелегкою роботою, майже гарантовано — фізичною. Працювати б довелося майже без вихідних, більше 12 годин на добу, не з власної волі, і отримувати за це платню, якої, у кращому разі, вистачало б лише на харчування. А щодо ігор — на них не було б часу. Як у Шевченка: «Мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом». Ніяких акаунтів, фолловерів, стрімів, сторіз, лайків, чатів, летсплеїв, блогів тощо. Та можеш порівняти навіть своє дитинство із тим, що було 30 років тому (дитинство твоїх батьків) — це ж принципова різниця! Сподіваємося, що під час прочитання книги ти зрозумієш, що зірвав/ла джек-пот, народившись у ХХІ столітті. Не забудь із вдячністю згадати свою щасливу долю і своїх батьків.
2. Життя не мало таку цінність, як сьогодні
Ще один факт твого везіння: ніколи раніше життя (особливо дитяче) не мало таку цінність, як сьогодні. Будеш читати — знайди цьому підтвердження.
Спойлер: коли люди довкола масово вмирають від будь-якого приводу, смерть нікого не дивує і життя не має великої ціни — сьогодні є, завтра немає. Тому якщо тобі здається, що сучасний світ занадто несправедливий, а коронавірус чи ще якась хвороба вб’є нас усіх — книга додасть тобі оптимізму і спростує твої страхи. Принаймні такої нищівної загрози, як чума, людство вже не зазнає, а якщо й зазнає, то відновиться напрочуд швидко. Тож нам загрожує хіба що великий астероїд (жартуємо, це вже тема для іншої книги). До чого це: людство прогресує, навіть якщо тобі здається навпаки. Познайомся зі статистикою в книзі — багато фактів вражають.
3. Їсти треба
Їсти треба. І це вже не просто батьківська забаганка чи бабусина приказка, а об’єктивний науковий факт, якому є багато «залізобетонних» аргументів. Після прочитання книги ти зрозумієш докладно, чому їжа — це життя, як від неї залежить наш ріст, імунітет і здоров’я.
Спойлер: знання про їжу, здобуті ціною життів мільйонів людей, тому приділи увагу цьому пункту на знак пошани до їхніх жертв. Ну і, до речі, якщо вчасно не поїси — твоєму мозку буде складно опановувати навіть цей текст. Можеш дізнатися, чому.
4. Легше зрозуміти свої батьків і дідусів
До речі, про бабусині приказки. Ми сподіваємося, що після прочитання «Залюдненої планети» тобі буде легше зрозуміти своїх бабусь і дідусів (і прабабусь та прадідусів також). Тому що їхній спосіб мислення і «забобони», які можуть нас іноді дивувати чи навіть дратувати, не з’явилися просто так. Свого часу то були їхні захисні механізми, звички формувалися під впливом того часу і тих соціальних умов. Так само, як і твої звички, до речі. Захочеш дізнатися більше — поцікався теорією поколінь. До неї можна ставитися по-різному, але вона відкриває ще один погляд на те, чому наші батьки і прабатьки саме такі, і найголовніше — як знайти з ними порозуміння і як їх прийняти.
5. «Селюк»
Якщо ти колись чув/ла дошкульне, принизливе обзивання «селюк» (або, може, воно звучало у твоїй мові) — то книжка покаже тобі, що ми живемо у світі, повному комфорту і високошвидкісного інтернету, саме завдяки «селюкам». І якщо ти містянин чи містянка — подякуй їм за те, що дозволили ці міста будувати і створити у них безліч нових професій. Можливо, одну з них ти скоро опануєш для свого задоволення. Вся наша цивілізація почалась із села, і все, що ми маємо сьогодні, стало можливим лише завдяки тому, що люди дійшли до сільського господарства. Недарма навіть у фільмі «Інтерстеллар» життя недалекого майбутнього на Землі, що перебуває на межі виживання, залежить від посівів і врожаю. Селяни важко працювали, несправедливо потерпали і навіть вимирали (сумні сторінки українського Голодомору торкнулися переважно сіл) — щоб сьогодні ми могли жити, як живемо. Подякуй подумки селянам — і сьогоднішнім, і минулих тисячоліть.
6. Суспільні правила
Цікаво, що ти скажеш про суспільні правила після прочитання книги. Чи зміниться твоє ставлення до них? Книга розповідає про те, як нові суспільні порядки (наприклад, частіше мити руки, не виливати відходів у річку, користуватися засобами контрацепції) сприяли покращенню рівня життя. Водночас інформує і про те, як прийняті у суспільстві правила і норми заважали впровадженню прогресивних змін. Наприклад, коли «зверху» сказали, що контрацепція — це зло, коли місіонерів саджали до в’язниці, і навіть коли усі ходять без маски під час епідемії. Таке явище у психології називається конформізмом — під впливом більшості людина вчиняє, як більшість, хоча сама може і не хотіти цього. О, якщо ти будеш чесним/ою із собою — ти зізнаєшся, що хоч раз у житті проявив/ла конформізм у своїх діях. Усі ми до цього схильні бо конформізм — це наша певна захисна реакція, соціальний інструмент, який ніби гарантує залученість до суспільства, друзів і визнання. Але іноді віра у загальні правила і їхню істинність може бути і недоречною. От цікавезний епізод на підтвердження. Не можна сказати, що іти за визнаними нормами не варто. Так само, як не можна сказати, що усі визнані норми логічні. Але є перевірені часом, вистраждані життями людей, тож, мабуть, доцільно робити вибір, спираючись на власний досвід і досвід багатьох інших людей. Про такий досвід і будеш читати у цій книзі. Людство вчилося на своїх помилках, це плата за прогрес.
В будь-якому разі, бажаємо тобі цікавих відкриттів під час прочитання! Have fun!
Психологічний супровід
Коментар для дорослих
По-перше, вам, звичайно, буде цінно ознайомитись із коментарем для дітей. А якщо залишаться запитання чи пропозиції — напишіть нам 😉
По-друге, важливо буде і прочитати саму книгу. Адже метод викладу у «Залюдненій планеті» демонструє ефективні інструменти (факти, статистику, аналітику), які допомагають доносити свою думку підліткам. Що не знаємо — вивчаємо, гуглимо, досліджуємо. Аргументація — важливий фактор довіри для сучасного покоління дітей у швидкому інформаційному просторі. Як і сторітеллінг, якого теж достатньо у запропонованому тексті про історію демографії.
- -а-
- Підлітки 11+ років починають замислюватися над філософськими запитаннями щодо себе, соціуму і людства загалом. Вони потребують часу на обдумування. Те, що нам здається очевидним і легким у сприйнятті, у підлітків вимагає додаткової енергії на осмислення. Тому вони можуть бути категоричними у судженнях, імпульсивними в емоційних проявах, тривожними чи пригніченими через певні факти, які щойно відкрили для себе. Дайте своїй дитині час на обдумування, адже найсвітоглядніші питання вона порушує і опановує саме у підлітковому віці. Натомість підтримайте довірливою розмовою, смачним какао, співчуттям.
- -б-
- Префронтальна кора — частина мозку, яка відповідає за рефлексію, аналіз і прогнозування наслідків — остаточно формується до 25 років. Це означає, що підлітки не завжди можуть мислити логічно і спрогнозовано, як дорослі. Тому деякі причинно-наслідкові зв'язки для них не завжди очевидні, можна проговорювати це вголос. Натомість у підлітків активно розвивається та частина мозку, яка відповідає за емоційність і розпізнавання реакцій, тому вони надто чутливі до емоційних проявів. Якщо хочете донести їм якусь важливу інформацію або свої почуття (а на них ви завжди маєте право) — говоріть до дітей не емоціями, а ПРО емоції. Тобто, якщо ви роздратовані через вчинок дитини, скажіть спокійним (або наближеним до цього) тоном: «Я зараз роздратована/ий». Пояснюйте це так, щоб не викликати зустрічних захисних реакцій. Вони є в кожної людини, і у вас також — наприклад, коли підліток говорить щось таке, що вам не по душі. Але захисні реакції блокують сприймання вхідної інформації, зосереджуючи всю увагу на самозбереженні, тому суть вашого повідомлення просто не потрапить до адресата/ки. От якраз «Залюднена планета» беземоційно і відсторонено розповідає про речі, які можуть навіть шокувати. Підлітки добре сприймають таку манеру викладу.
Бажаємо вам приємних читань і порозуміння із вашими дітьми, що дорослішають!
Запитання для обговорення
Розділ 1
- Які переваги в тому, що люди стали жити довше? А які ризики?
- Чим займається статистика? Як ти думаєш, для чого можна використовувати статистичні дані?
- Для чого потрібно знати кількість населення?
- Як гадаєш, чому очікувана тривалість життя згодом збільшується в кожної людини?
- Які переваги і недоліки кочового способу життя?
- Як змінилося ставлення людей до природи після переходу від збиральництва до землеробства?
- Чому перші землероби були більш вразливими і мали вищу смертність, ніж мисливці?
- Наскільки люди передбачають можливі наслідки своїх дій (висушування боліт, вирубку лісів)?
- Чим, на твій погляд, відрізняються селяни і містяни, окрім залученості в землеробство і тваринництво?
- Від чуми в ХVI столітті померло 75 млн осіб. А яка загальна кількість населення була в той час на Землі. Яка частина померла?
- Як ти думаєш, яким було сприйняття літніх людей у давнину, коли до старості доживали одиниці?
- Як змінилося сприйняття дитинства зі зменшенням дитячої смертності?
-
Яка група осіб у сучасному світі найпомітніше зростає?
до 15 років;
від 15 до 65 років;
від 65 років. - Яка приблизно частина населення зараз живе в містах?
- Чим пояснюється повоєнний сплеск народжуваності дітей?
- Які ще є способи зібрати інформацію про склад населення в наш час, окрім переписів?
- Якими способами можна досліджувати населення давніх часів? Яка частина людського тіла є найінформативнішою?
-
Які записи на шумерських глиняних табличках найпоширеніші?
міфи про героїв;
гімни прославлення богів;
торгові записи (облік товарів, позик тощо);
записи про народження і смерті;
календарі. - Яка приблизно частина людей, народжених у ХІХ столітті в Україні, могла відсвяткувати своє 15-річчя?
-
Обери 3 фактори, які найпомітніше впливають на тривалість життя:
безпечність робочого місця;
війна;
вільний робочий графік;
голод;
густота населення;
депресія;
забруднення повітря і води;
засоби масової інформації;
інфекційні хвороби;
мода;
наукові винаходи;
писемність людини;
побутова гігієна;
розвиток медицини;
самовираження;
транспортне сполучення.
Розділ 2
- В чому переваги термічно обробленої їжі перед сирою? А яка їжа більш цінна в сирому стані, ніж в обробленому?
- Як розвивалося землеробство?
- Які ти знаєш способи тривалого зберігання харчів?
- Які ти знаєш засоби убезпечення від інфекційних захворювань?
- Чим загрожує споживання одноманітної їжі?
- Як пов'язані недосит і інфекційні хвороби?
- Як пов'язані шкільні обіди і призов до армії?
- Чому люди цінували високий зріст, особливо в минулому?
-
Які чинники найбільше сприяють поширенню інфекцій?
бідність;
брак освіти;
недосит;
відсутність житла;
брак чистої води;
низька гігієна;
безправність. - Чим небезпечні поранення, окрім втрати крові і пошкодження органів?
- Чим антисептики відрізняються від антибіотиків?
- Якими «одноразовими» інфекційними хворобами ти вже хворів/ла?
- Що спонукало лікарів випробовувати винайдені вакцини на собі? Як ти гадаєш, що вони відчували, коли вводили собі препарат смертельної хвороби?
- Коли умови життя людей покращуються, то людей стає більше, але ресурсів на всіх бракує — внаслідок цього умови життя знову погіршуються. Як можна вийти з цього кола?
- З якою метою укладали шлюб у давнину? Як це змінилося згодом? Як ти думаєш: чи може змінитися ставлення до шлюбу в майбутньому?
- Яка роль тобі більше імпонує: бідних селян, які могли вільно обирати пару для одруження, чи заможних панів, що без власного вибору були заручені від народження? Ким би тобі хотілося бути більше?
- Як змінилися стосунки між людьми із винайденням контрацепції і можливістю регулювати народжуваність?
- Які переваги і недоліки спільного життя кількох поколінь разом, якщо порівняти з нуклеарною родиною (лише батьки і діти)?
- Які можна вигадати способи повідомлень забороненої інформації? Наприклад, щоб не розказувати, як запобігти вагітності, можна було розповідати, чого НЕ повинна робити жінка, якщо хоче народити дитину.
- Які ризики занизької і зависокої народжуваності?
- Як змінювалося ставлення до дітей? Коли у дітей з'явилося дитинство — з вільним часом, іграми, освітою тощо?
- З якого віку і скільки часу працювали діти на фабриках у ХІХ столітті? Чим це було спричинено, що змінилося з тих часів?
- Чому базову освіту зробили обов'язковою?
- Як ти вважаєш, чи мають батьки (мати і батько) нести співмірну відповідальність за дитину? Витрачати гроші? Присвячувати час? Приймати рішення щодо здоров'я і освіти, відвідувати батьківські збори тощо?
- Які переваги того, що жінки можуть реалізуватися в професії? Які в цьому ризики?
- Які переваги того, що чоловіки можуть реалізуватись у догляді за дітьми і домашньому господарстві? Які ризики?
- Які принципи розбудови міст були в Середньовіччі? Як люди вибирали місце проживання?
- Як зробити міста зручними для існування людей?
- Чи можеш ти окреслити риси міської культури? Що є спільним для міст різних країн, але відрізняється від сільської культури?
- Чому для держави важливе питання народжуваності? Як різні держави намагалися впливати на народжуваність? Який зі способів видається найефективнішим?
- Які завдання здаються тобі найважливішими для людства у найближчому майбутньому? Чи є якесь питання, яке хвилює тебе особисто?
Ігор Цеунов, Діана Житня-Кебас, Валентина Мержиєвська
Більше книжок цієї серії
