Малевич. Автобіографічні записки 1918–1933

Книжка розпочинає серію автобіографічних текстів мистців. Перший – Казимир Малевич. Вибір спогадів Малевича не випадковий – ці записи часто згадуються, коли йдеться про зв’язок художника з Україною. Більше того, цей захопливий, насичений текст лишається основним джерелом свідчень про раннє життя мистця. Малевич з гумором згадує свої дитячі та юнацькі роки, родину, друзів, навчання і все, що допомогло йому стати художником.
Казимир Малевич залишив три окремі незавершені автобіографічні тексти (1918, 1923-1925, 1933) – це і особисті відчуття та переживання дитячих років, міркування про проблеми мистецтва, роздуми, порівняння. Захопливо і талановито написані, вони читаються надзвичайно легко з будь-якого рядка.
«Я помню хорошо и никогда не забуду, что в первую голову меня всегда поражала окраска и цвет, потом бури, грозы, молнии, и тоже полное спокойствие после грозы, ночь и день эта смена меня очень волновала. И я помню тоже, как трудно меня было уложить спать или оторвать от увлечения наблюдением или, вернее, просто смотрением на звезды горящие, на темное, как грач, небесное пространство». К. Малевич.