Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ’я? Чи й справді українці — «селянська нація»?
Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ століття? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована легенда про Грааль? Що є демократія, а що — хамократія? У чому полягав модерний «український проект», і чи вдалося нам його реалізувати?..
Одна з найвідоміших книг Оксани Забужко, вперше видана 2007 року й відзна­чена багатьма престижними нагородами, пропонує читачеві вражаючу інтелек­туальну подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає міф Лесі Українки — найгірше прочитаної і найдра­матичніше недооціненої письменниці з пантеону наших національних класиків.
Це не лише фундаментальна історико-культурна праця та вишукана філологіч­на екзегетика. Це ще й книга-попередження про наше сьогодення — про те, як жор­стоко ми розплачуємося за втрату й забуття багатовікової лицарської культури.