Вторгнення радянської армії 1956 року (придушення Угорського повстання) зробило біженцями майже 200 000 угорців. Героїня книги, молода вчителька, рятуючи школярок, переводить їх через гори в безпечну Австрію, де згодом сама намагається почати нове життя. Але пережите не відпускає так просто, новий дім і добробут не дають відчуття безпеки, тільки посилюють відчуженість і змушують знову втікати – від дійсності до спогадів, вигадок і марень, що заповнюють раптову порожнечу. Тільки любов, щирість і розуміння дають надію на повернення – до себе й додому.