У монографії досліджується ставлення уряду Франції доби Наполеона І до південно-західних земель Російської імперії, які сьогодні належать до складу Української держави. Це ставлення розглядається як багаторівневе історичне явище, яке, хоч формувалося під впливом військово-політичного зацікавлення Наполеона Східною Європою, визначалося змістом інформаційних потоків, які наснажували уяву французьких діячів, а також особливостями культурних узвичаєнь, світогляду, ментальності цих представників західної цивілізації. Головною джерельною базою дослідження стали документи з архівів Франції, Австрії, Польщі й України. Серед використаних у дослідженні наукових методів важлива роль належить інструментарію культурної антропології та психології уяви, який допомагає зрозуміти історичну реальність з точки зору її безпосередніх акторів, тобто Наполеона і його політичного оточення.