Книга на війні. Бібліотеки й читачі воєнного часу

Читання під час війни, пропаганда і художня проза, шпигуни і цензура: що приховує книга?
Мао Цзедун був бібліотекарем, Сталін — поетом і видав вірші, Вінстон Черчилль використовував путівник для планування вторгнення у Норвегію, Івлін Артур Сент-Джон Во служив у морській піхоті й отримав звання капітана до того, як пішов у відставку, щоб написати «Повернення в Брайдсгед». Самотні сім’ї йшли до бібліотек, доки їхні рідні воювали в окопах, а під час Холодної війни обидві сторони використовували книжки, щоб поширювати власне бачення того, як слід керувати світом.
Зазвичай не говорять про книги і війну в одному контексті — перші належать до найвидатніших винаходів людства, а друга — до найстрашніших. Але ці дві теми тісно переплетені між собою і книжки надто часто опиняються на передовій. Особливо гостро це відчувається в епоху сучасних війн.
Професор сучасної історії Ендрю Петтіґрі відкриває дивовижні шляхи, якими писемна культура — від путівників і наукових праць до Бігглза й Анни Франк — формується під впливом масштабних збройних конфліктів.
Книжки, їх автори й читачі воювали раніше і продовжують воювати зараз — від Громадянської війни в США до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вони — смертоносна зброя і найпереконливіший аргумент для перемоги.
Чому варто прочитати книжку «Книга на війні»?
Простежує дивовижні шляхи, якими писемна культура формується під впливом масштабних конфліктів сучасної епохи.
Завдяки точному історичному аналізу та блискучій прозі розповідає про силу та неоднозначність книги на війні.
Досліджує різні ролі, які відігравали книжки у конфліктах по всьому світу — розрада чи інструкція, критика чи пропаганда — як зі всією шкодою й користю книжки сформували сучасну військову історію.